◦ ◦ ◦ ◦

Заходи от. Петлюри.

"Ґазета Варшавска" ч. 261 з 23. вересня пише: "Француська преса згадує про заходи Петлюри в ціли позискання Анґлії для українських плянів. Петлюра має надію, що найде в Льондоні прихильне підпертя для створення української держави на правім березі Дніпра з прилученням до неї Східної Галичини".

Мільран президентом Франції.

По донесенням з Парижа вислід пробного головання на президента Француської республики такий: На 813 голосуючих 528 голосів впало на Мільрана, 157 на Переґа і 113 на Буржуа. Було ще кілька голосів розстрілених і кілька білих карток. Супроти сього Мільрана десиґновано одиноким кандидатом на президента. Мільран приняв кандидатуру і одержав з сього приводу численні поважання.

З нагоди вибору нового президента Франції "Temps" пише, що зміни, яким має улягти француська конституція, будуть переведені щойно тоді, коли на це дозволять обставини, а саме, по виконанню найбільше засадничих умов мирового договору і переведенню головних реформ, що їх вимагає внутрішне положення Франції. Мільран є тої думки, що вже тепер текст конституції в його добрій інтерпретації дає президентови республики способи впливати успішно на хід закордонної політики та забезпечення її доцільности. Мільран думає, що вже тепер обовязуючий закон дозволює президентови республики брати участь в переговорах над опрацьовуваними договорами та особисто кермувати закордонною політикою.

Зворот в справі Гор. Шлеська?

Гор.-шлеські німецькі часописи доносять за парижськими, що Льойд Джордж має намір віддати спірні справи до рішення конференції амбасадорів. Відкликання ґен. Лєронда з Гор. Шлеська належить вважати доконаним.

"Ostd. Morgenpost" доносить в Брукселі, що анґлійський і італійський уряди мали звернутися до француського з предложенням рівномірного розміщення на Гор. Шлеську коаліційних окупаційних військ, та що француський уряд має на це згодитися. Доносять також, що анґлійські контрольори на Гор. Шлеську мають в руках димісії, одначе супроти подій, які наступили, предложили вони одночасно внески в справі формального заряду плєбісцитовими теренами, які то внески мають бути предложені Найвисшій Раді.

"L' Oeuvre" вважає це побідою німецького уряду.

Протичеська пропаґанда Мадярщини.

"Право Ліду" подає сензаційну відомість в справі заграничної пропаґанди мадярського уряду на шкоду Чехословаччини. Ця пропаґанда має на меті викликати переворот в Чехословаччині, аби Словаччину прилучити до Мадярщини, та привернути мадярську монархію. Осередком цієї пропаґанди має бути Відень.

Д' Анунціо президентом Рєки.

По донесенням з Кварнеро Д" Анунціо вибраний президентом Рєки. Він прийняв також теку міністра закордонних справ.

Анґлія і совіти.

Німецькі часописи доносять з Льондону, що совітський уряд, аби уможливити дальші переговори з Льойдом Джорджем, відкликав Камєнєва і вислав до Льондону Рєзанова, котрий з 6 секретарами прибув вже до Штокгольму.

Латишський амбасадор в совітській Росії.

Латвійське пресове бюро в Ризі доносить: Весманс, б. голова лотишської мирової делєґації іменований амбасадором Латвії в совітській Росії.

Визнання Мадярщини Францією.

Мадярське пресове бюро доносить, що представник фінляндського уряду в Копенгазі зявився дня 21. ц. м. у представника Мадярщини і вручив йому ноту фінляндського уряду, якою визнано королівство Мадярщини як незалежну і самостійну державу.

Заворушення в Італії.

"Berl. Tageblatt" доносить в Риму, що бездомні за приміром робітників, що заняли деякі фабрики, позанимали зі своєї сторони вільні мешкання і непозичені доми. Товпа заняла рівнож віллю "Альбанія" і вивісила червоний стяг. В богатьох випадках інтервеніювала поліція.

В справі залізнодорожної комунікації.

Пражський "Час" доносить, що від 29. вересня ц. р. до 2. жовтня будуть вестися в Празі переговори чесько-словацьких. польських, румунських, австрійських, німецьких і мадярських делєґатів в справі навязання нових залізничих взаємин.

Порозуміння між партіями в Німеччині.

По донесенням з Берліна офіціяльні переговори між німецькими урядовими партіями і соціялістами більшости довели до порозуміння. Соціялісти більшости мали заявитися за поновним вступленням до уряду в найкритичнійшому часі. За переміну правительственного бльоку вони зреклися нових виборів і згодилися на добровільну невтральність аж до найблищої весни.

Заходи мадярських комуністів.

Віденська "Воля" пише, що Беля Кун видав наказ задержати в Росії всіх полонених мадярської народности. З ними має він намір іти проти Мадярщини й завести там вдруге диктатуру пролєтаріяту.

Комунікат Вранґля.

Комунікат ґен. Вранґля з 19. і 20. ц. м.; Південно-російські війська посуваються в напрямі на Олександрівськ. Окружили вони дивізію червоних військ, котра в цілости піддалася, а потім бриґаду, з котрої полонено цілі 2 полки кавалєрії. Добича в 21. дни офензиви виносить 8000 полонених, багато батерій, самоходів, скорострілів, панцирних поїздів, провіянтових возів і обозів.

Російсько-китайські переговори.

З Пекіна доносять, що большевики задумують навязати мирові переговори з Китаєм.

Комуністичний рух в Чехії.

Вчера відбулося посвячення Центрального Виділу соц.-дем. мужів довіря вел. Праги. Вибрано 120 делєґатів, котрі одобрили поступовання управи партії і прийняли резолюцію проти комуністичної теорії. "Венков" доносить, що совітську місію з д-ром Хілєрзоном, яка є душею большевицької пропаґанди в Чехії, останніми часами доповнили 2 Латиші й одна мадярська жидівка зі Словаччини Місія складається теор. з 5 Жидів, 1 Жидівка і 2 Латишів. Ані один член місії не є Москаль. Клєрикальний "Вечернік" доносить, що соц.-дем. правиця домагається позбавлення комуністичних послів мандату.

По донесенням часописів від нині всі державні будинки будуть обсаджені військовою поліцією. Зарядження це видано з огляду на заповіджений комуністичний конґрес. Комуністи зажадали від ради міста Праги, щоби віддала їм на ціли конґресу льокаль громадського дому в Празі. По донесенням "Кладенської Свободи" рада Праги згодилася на це. В нинішнім "Право Ліду" містить соц.-дем. партія заяву, котрою константує, що управа не думає виключати партії т. з. лівиці Маркса, бо в партії є місце також для радикальних елєментів, коли підпорядкуються приписам орґанізації і дисципліні.

"Народні Лісти" доносять, що перебуваючий в Ризі Йоффе, звернувся до Смералля з візванням, щоби при орґанізованню комуністичного руху в Чехії руководився інформаціями, які Йоффе пришле йому з Риґи. Всякі фінансові справи звязані з аґітацією, полагоджуватиме перебуваюча тепер в Празі совітська місія, котра дасть Шмералеви потрібні гроші.

По виборах президента Франції.

Підчас розмови Гопіто вручив Мільранови документ стверджуючий, що Народні Збори віддають йому виконуючу владу, котра то звичайна формальність заступить властиву церемонію передання власти. По прийнятю журналістів і представників парляменту Мільран покинув палату. Перед палатою війська віддали йому військові почести, а зібрана товпа уладила йому бурливу овацію. Опісля прибув Мільран до Елізейської палати, де відбулося приняття. Тут Мільран у промові зазначив, що його головною задачею є продовжати разом з мін. загр. справ заграничну політику, котра відповідала би положенню з француської побіди і мала на оці оборону батьківщини. Підчас рецепції в Елізейській палаті Гопіто вручив новому президентови димісію кабінету.

Кроваві боротьби в Ірляндії.

В Дебліні застрілено вчера сінфайнера Гек Линча, котрий в хвилі, коли поліційні функціонарі хотіли його арештувати, вистрілив до них з револьвера. Поліція відповіла пальбою, причім Линча ранено в голову. До острих перепалок між поліцією і населенням прийшло в більших місцевостях, як Милтавн, Мелоркс й ин. В боротьбах цих впало кільканайцять осіб.

Громадська думка