◦ ◦ ◦ ◦

"Тиждень селянина" в совітській Росії та на радянській Україні.

Большевицький "Плакатний Вєстнік" проголошує акцію для ратування держави перед голодом. В одному з дотичних закликів питаємо: "Цей тиждень посвячено підмозі містови селом. Місто потребує хліба. Хліб мусить дати селянин. Хлів мусить бути і буде!"

"Правда" пише: "Тиждень селянина не триватиме через тиждень, але так довго, як цього буде потрібно. Селянин не розуміє спільноти поміж містом а селом. Селяни не хочуть добровільно удавати свої продукти містови, вони не розуміють, що свою надвижку завдячують совітському урядови".

Замірена акція полягає очевидно на орґанізації примусової реквізиції. Вісти про безустанні селянські повстання доказують, що особливо на Україні розійшлися поміж собою село з містом, в наслідок совітської політики.

Тактика Литовців.

Як доносить "Курєр Львовскі", Литовці на новозайнятих областях, головнож у Виленщині, намагаються усіми силами зєднати собі симпатії місцевої людности. В домі литовські діячі розвинули там незвичайно живу пропаґанду дорогою віч і зборів. В скорім темпі переводиться земельну реформу. Наслідком сього часть безземельної людности — як пише "К. Л." — відноситься з симпатією до Литовців. "К. Л." кінчить заміткою на адресу Поляків: "Вічно та сама похибка: спізнюємося!".

Зїзд монархістів в Люцерні.

Швайцарські часописи пишуть, що дня 29. серпня відбувся в Люцерні великий зїзд монархістів, в якім взяли участь 31 представників монархістичної орієнтації ріжних національностей, м. и. також мати селянського короля. На цім зїзді ґр. Берхтольд та инші австрійські політики наклонювали б. цісаря Карла, аби поробив заходи в справі реставрації Габсбурської монархії, проти чого виступив найгорячійше архикнязь Макс.

Фінансова конференція в Брукселі.

Дня 24. вересня — як доносить радіо з Ліону відбудеться фінансова конференція в Брукселі, в якій возьмуть участь по 3 представники усіх держав, не виключаючи Зєдинених Держав. Німеччина, Австрія і Болгарія вишле своїх представників з дорадним голосом.

З конференції в Е ле Бен.

Римські часописи доносять з Е ле Бен, що між Мілєраном і Джоліттім панує згода що до польської справи. Франція має склонити Польщу, аби не ставила Росії надто великих домагань, на що Польща мала би згодитися. Що до Росії не осягнено порозуміння, бо Джолітті є за навязанням зносин з Росією, а Мілєран цему рішучо противить ся. В справі версальського договору осягнено порозуміння, бо Мілєран заявив, що Франція не хоче мститися, а бажає тільки справедливости. Коли би версальський договір захитався, тоді впаде й договір в С. Жермен. На увагу Джоліттого, аби версальський договір умірковано притінювано, відповів Мілєран, що Німеччина зі свого боку повинна льояльно виконати договір. В адрійській справі зобовязався Мілєран вплинути лагодячо на Югославію, аби облекшити порозуміння з Італією.

Два зїзди німецьких соціялістів на Гор. Шлеську.

ПАТ. доносить, що на Горішнім Шлеську відбулися минулої неділі два зїзди німецьких соціялістів. На однім зїзді ухвалено боротися усіми силами проти відлучення Гор. Шлеська від Німеччини, а на другім рішено величезною більшістю голосів приступити до ІІІ-го Інтернаціоналу з осідком в Москві. В тім другім зїзді в Ґлівіц мали браги участь делєґати совітів і комуністи з басайну Домброва.

Бої в Мезопотамії.

По офіціяльним донесенням з Мезопотамії, залізнича стація Самара була знову сильно атакована. Наступ по 10-годинній боротьбі відперто.

Франція і Румунія.

Як пише "Matin", в розмові з Таке Йонеску заявив Мілєран, що Франція усіми силами помагатаме Румунії. Мілєран прийняв предложення Таке Йонеску, аби осідок Дунаєвої Кoмicії визначено через голосовання. Йонеску запевнив, що мала антанта має виключно оборонний характер і є звернена тільки проти давних ворогів, головно проти Мадярщини. Що до Австрії, то усі держави находяться з нею в як найкращих відносинах.

Громадська думка