Надіслане.

Зі Станиславова: В послїднім числї "Буковини" в статьї "От тобі орґанїзация" понаписувано з нагоди завязаня Клюбу руского в Станиславові нечувані брехнї і клевєти.

Насамперед неправда, мов-би Клюб рускій завязано проти "народовскої" Бесїди. Рускій клюб засновано для утвореня спільного осередка для товариского житя, для виробленя якогось modus vivendi поміж Русинами в Станиславівщинї без огляду на "не-народовску" Бесїду, бо Бесїда не може назватись чисто народовскою, позаяк по виступленю з неї великої части народовцїв лишили ся в нїй прецїнь і москвофіли і радикали. До того Бесїда від кількох лїт вже переставала бути спільним огнищем і притягаючим осередком для Русинів-народовцїв, бо від неї стали сторонити не тілько "тверді", але і народовцї. А вже зовсїм почали люде утїкати від неї, коли при сегорічних виборах в наслїдок спритних штучок увійшли в видїл такі люде, котрі аґітували проти завязаня Банку звязкового; котрі збирали підписи для поборюваня всїми силами товариства Руских женщин за-для того, що уживає в запросинах правописи "Просвіти"; котрі аґітували против і остентаційно не явились, хоч були запрошені, на свято-Николаївских вечерницях і инших зборах Русинів; котрі висмівали ся, що на вечерницях "на Маланки" устроєних товариством Руских женщин, сміли Русини співати "Ще не вмерла Україна"; котрі нападали з лайками на людей, бравших участь в Шевченківских вечерницях с. р.. в Станиславові; котрі різними клеветливими дописями до "Буковини", "Правди" і "Народної Часописи" чорнили народовцїв поименно і підкопували рускі институції, де народовцї жертвують свої сили, як Банк звязковий та товариство Руских женщин; котрі різними дотиками відстрашували людей, приходити на Бесїду, за-для чого нїхто не чув ся на Бесїдї свобідним. В виду того не могли народовцї серіозно глядячи на народне дїло, зійти ся з тими людьми в касинї. Виступивші з Бесїди народовцї чекали довго, чей-же ново-вибраний видїл Бесїди уступить, видячи, що така велика часть свідомих народовцїв, і то оснувателїв Рускої Бесїди, не має до них довіря. Однак се не стало ся.

Тогдї і народовцї були спонукані для утвореня спільного місця сходин і для підпомоги Банку звязкового в удержаню льокалю — заложити Клюб рускій в другій комнатї банку. Розуміє ся, що народовцї не могли цуратись приняти до себе і тих зачислюваних до "твердих", котрі показали дїлом, що готові підпомагати кожду працю народовцїв, котрі вложили свої фонди в банк, котрі і в своїх поглядах не суть екстремні, бо й повписувались до товариства "Просвіта" і брали участь в маніфестаціях народовцїв і прийшли на вечер Шевченківскій. Чому мають народовцї відпихати від себе тих з "твердих", котрі до них горнуть ся, не жадаючи для себе нїяких жертв?

Перші загальні збори Руского клюбу відбулись 7-ого н. ст. вересня в комнатах Банку звязкового і на них явилось три четвертини народовцїв. Але дописувателеви "Буковини" подобалось многих причислити до москвофілів, от хоч-би, н. пр. о. Диминьского, виразного народовця, або Микулина, Шараневича і т. д. Но що робити? Незадовго вже "Буковина" і єї дописувателї будуть кождого Русина, що дїлає і виставляє ся для народного дїла, називати за приміром Поляків "москвофілом".

Неправда, мов-би розвинено аґітацію між Русинами з Мазурів против Бесїди. Насамперед в Станиславові нема Русинів щоби прийшли тепер з Мазурів, окрім п. М—а, і того нїхто на загальні збори не стягав і не намовляв, а дістав він тілько письменне запрошенє таке, яке і инші діставали. Нїяке прецїнь товариство не стоїть на силуваних членах, але на тих, котрі належать з переконаня.

Не залишив кореспондент в дописи пришпилити латку і Банкови, наче-б він не принимав скриптів писаних фонетикою. Се найбільша брехня. До сего часу всї акти нотаріяльні, що були писані, суть написані фонетикою. А тілько став ся факт иншого рода. Банк має акти нотаріяльні друковані етімольоґією, подібно як в Перемишли. Нотар Здрассіль принимав их без перешкод з грошевою пільгою для позичаючих сторін. Наколи обняв субституцію п. Вол. Левицкій, не хотїв их принимати, бо не були друковані фонетикою. Одного разу замість приняти друкований скрипт етімольоґією, він для уратованя фонетики написав скрипт, кажучи за се добре заплатити; тим способом наразив селянина на два рази більші кошти. Щоби охоронити селян від великих коштів, зачав Банк давати свої акти нотаріяльні, котрих nota bеnе дав у великій скількости друкувати, до нашого нотаря-Поляка, котрий их без перешкоди і за дешевшу таксу приймає. Так стоїть ся справа.

Неправда, мов-би пп. Масляк, Мостович і Петрик не хотїли вступити до клюбу, бо тілько п. Мостович заявив, що не може належати до клюбу, а другі два наново вписали свої имена в реєстр і брали участь в голосованю.

Що до замітки, що клюб завязано в передодень виборів, то треба піднести, що саме Руска Бесїда спала в виборчій акції; не она заняла ся скликанєм комітету передвиборчого, як взагалї сего року не заявила нїякої роботи, але саме д-р Бучиньскій, котрий і отворив перші загальні збори Руского клюбу і дав добру, ясну і вичерпуючу відповідь на питаня п. Масляка що до цїли і мотивів завязаня клюбу, а п. Масляк тою відповідью вдоволив ся. Д-р Бучиньскій виразно зазначив, що тут ходить саме о орґанізацію і скріпленє интеліґентних сил руских на народній почві з приниманєм елєментів, прихиляючих ся до спільної роботи в національнім напрямі. Дасть Біг, що щирі народовцї, бажаючі дїйстного поступу в нашім розвою, а не дезорґанізації, не підкопованя руских институцій, але спомаганя их, не знеохочуваня людей до працї, але піддержуваня их — зорґанізують ся в Станиславові мимо різних напастій на них в "Буковинї".

Кореспондент написав неправду, мов-то пп. Бучиньского і Кокорудза "не принято" в члени станиславівскої бурси, бо они нїколи о се не старали ся.

Вкінци щоби пізнати брехню кореспондента "Буковини", яко-би при завязаню клюбу о яку орґанізацію москвофільску і яко-би народовцї таку орґанізацію підпирали, просимо перечитати имена вибраного видїлу: Ив. Борис, д-р Бучиньскій, Євг. Василькевич, Ил. Кокорудз, д-р Кузьмович, д-р Мандичевскій, Теодор Стахевич, Ис. Ткачкевич і Ил. Ткачуник.

Дѣло