Справа Данціґа.
Бюро Вольфа доносить з Льондону, що є задумане зміцнення коаліційної залоги в Данціґу присланням коаліційних плєбісцитних військ зі східньої і західньої Прусії. Товер має вважати конечним підвисшення залоги до сили 25.000 людий. Німецькі часописі на основі засягнених в антантському комісаріяті в Данціґу інформацій, заявляють, що вістка про замірене збільшення залоги потверджується, але число 25.000 є пересаджене. Залога має складатися виключно з француських військ.
Париський "Тамп" думає що ситуацію в Данціґу управильнено по думці інтересів Польщі.
"Дейлі Нюз" доносить, що сер Товер уступить зі свого становища в Данціґу.
Вчора в полудне почалося виладовування призначеної для Польщі амуніції з француського кружляка "Joucyolont". Виладовуванням заняті француські жовняри.
Голодова смерть льорда Корка.
По донесенням з Льондону в тюрмі в Брікстон помер льорд майор Корк в 14-тім дні голодівки. З сього приводу переслав Льойд Джордж з Льондона такий звіт: Я одержав кілька комунікатів що до льорда Корка. Він сам заголодив себе, одначе кабінет відповідає за переведення усіх мір, від яких залежить лад в Ірляндії. Коли би увільнено льорда-майора, булоб конечним увільнити кождого, що уряджує голодівку, без огляду на те, яка була би його вина. Право, яке оглядається на особи, не є ніяким правом. Коли кабінет відступить від своїх засад, то наступить неминуче загальмовання цілої правної машини і уряду. Якінебудь були би консеквенції, це не може вплинути на віповідальність кабінету. Увільнення перед кількома тижнями Ірляндців, що уряджували голодівку, мало в наслідках вибух убийчих заворушень і насильств. Проступки, за які був засуджений льорд Корк, вказують, що він був вмішаний в заговори проти поліції, що берегла ладу в Ірляндії.
Німецька нота в справі подій на Горішнім Шлеську.
Голова німецької мирової делєґації в Парижі — як доносить бюро Вольфа — вручив голові конференції амбасадорів ноту, в якій сказано, що наслідком заворушень на Гор. Шлеську наступив застій в продукції вугля, супроти чого заходить небезпека унерухомлення промислу та безробіття. В ноті сказано, що насильства, доконувані на німецькій людности є на деннім порядку.
Зірвання переговорів.
Камєнєв закомунікував анґлійському правительству телєґраму Чічеріна, в котрій він говорить, що Поляки відкинули большевицькі услівя і не хочуть прийняти границі, начеркненої Найвищою Радою. Чічерін вказує, що отягання Поляків у прийнятю найважнійших услівій мусить спричинити зірвання переговорів.
Телєґрама Мільрана до правительства совітів.
Мільран вислав до совітського правительства таку телєґраму: До народніх комісарів у Москві. Приймаю до відома Вашу заяву, зложену Нансенови, що Ви згоджуєтеся на предложення француського правительства якнайскоршої виміни француських бранців зa російських. Коли до дня 1. X. ц. р. буде бодай один лишень Француз проти його волі задержаний на російській території, тоді мусітиму при помочі француської фльоти сотворити такі ґарантії безпеченства в піваенній Росії, які покажуться конче потрібні.
Каменєв комісарем на фронті.
Каменєв; котрий очікує відповіди свого правительства на ноту Бальфура, відїде потім до Росії, де має обняти, яко вищий комісар, становище на фронті.
Відповідь на ноту Бальфура.
Урядово доносять, що відповідь совітського правительства на ноту Бальфура наспіла вчера вечером до Льондона. Правительство совітів заявляє в цій ноті, що ведене бажанням привернення мира на цілому світі, готово відкликати услівє, щоби Поляки приготовили оружє й муніцію для 200.000 робітників. Совітське правительство є погляду, що так сповнить бажання анґлійського й італійського правительства.
Справа мирових услівій.
З огляду на це, що совітське правительство повідомило, що годиться на відкликання услівій що-до утворення міліції в Польщі, робітничий комітет візвав анґлійське правительство, щоби подало услівя на яких готово заключити мир з Росією. Таке саме візвання вислано також до совітського правительства з жаданням подання услівій.
Комунікат Вранґля.
По останньому звідомленню армії Вранґля, його війська обсадили Раєвськ на півд. Схід від Анапа і залізничу стацію Томашівськ. Південна армія віднесла велику побіду, беручи багато полонених і велику добичу.
Совіти виповіли Франції війну?
"Венков" містить за московською пресою вістку, що на останньому засіданню совітського правительства більшістю голосів мали прийняти внесення виповісти Франції війну. Внесення мотивовано цим, що Франція дала поміч Польщі і Вранґлеви.
Боротьби Персів з большевиками.
З Тегерану наспіла вістка, що перські козаки побили большевиків під Руштамабад і Решт і відкинули їх в напрямі Ензелі.
Домагання окремого правительства Ірляндії.
На мировій конференції в Дебліні постановлено зажадати для Ірляндії утворення окремого правительства в рамах анґлійського.
Громадська думка
29.08.1920