люде
Час московського наїзду Франко пережив у Львові. Перетомлений, волочив по землі свої зломані окервавлені орлині крила...
Показати й визнати всім цивілізованим світом аксіоматичну ницість їхньої ідеології, антиморальність та антигуманність їхнього «руского міра» з його патологічним прагненням до поширення і поглинання вільного світу
Ці напружені персонажі Мар’яна Антоняка – не просто частина нерухомості, вони гіпнотично застигли нерухоміше за самі будівлі. На них неможливо дивитись, можливо лише з ними переглядатись
«Батьками не народжуються, ними стають». Історія святого Йосифа, покликаного стати для Ісуса «тінню на землі Небесного Батька»
Історія одинокого блукальця, який все життя тулявся самотою чужим для нього світом звірячого, нестерпного ХХ сторіччя.
«Василь Стефаник приїжджав до Львова, як у клініку...» Спогади Михайла Рудницького 75-річної давності, з грудня 1946-го
Про подвиг служіння Ярослава Стешенка українській науці, про добу, в якій він жив і творив, про людей, що належали до його ближчого чи дальшого оточення
До 100-річчя пам’яті світової слави львівської польської письменниці, епатажної, скандальної, без табу в творчості
До 60-річчя пам’яті галицького письменника-модерніста (5 листопада 1873 р. — 9 грудня 1961 р.)
У «дядькових університетах» Леся здобуває не лише знання, а й моральну та фізичну витримку, яка знадобиться їй пізніше в житті
базові теkсти
Народна руска справа має нинї трех головних противників... З між тих трех противників — аж два, на жаль, знаходять ся серед самої галицко-рускої суспільности, a третій серед суспільности польскої.
23 квітня 2016 року – 400-ті роковини Вільяма Шекспіра.
Дня 26. березня 1939 р. мене арештували й як третього в одній справі відтранспортували скованого до Бережан.
Від десятника Українських Сїчових Стрільцїв, Антона Володимира Кузьмича, кандидата адвокатури, записав др. Осип Hазарук і подав у "Громадськім Голосї" ось що про подорож відпоручників Українських Сїч. Стрільцїв на зайняті українські території.
Вчерашні надзвичайні загальні твори товариства "Просвіта", котрі скликано за для зміни статутів товариства, випали під кождим взглядом вдоволяючо.
бібліотеkа
Нині минає 110-а річниця уродин одного з найвизначніших (і практично невідомого загалу) українських поетів XX століття Вадима Лесича (Володимира Кіршака) з Снятинщини
З серії «Наша класика»: есей незаслужено незнаного нині Ореста Авдиковича зі збірки «Демон руїни» 1901 року
З нагоди нинішньої річниці уродин Леся Мартовича, а прийдешніх виборів варто нагадати собі як ото колись голосували в Галичині
Рубрика мистецьких пліток з першого річника півмісячника «Назустріч», що почав виходити у Львові акурат 85 років тому
На чергову річницю уродин Олекси Горбача – його розвідка про українську лексику шахів, карт та варцаб (шашок)
"Не створивши культури українського міста, ми як українська нація цілком певно загинемо" (Омелян Пріцак 1983 року)
а що як і справді раптом ніде а що як і справді раптом нікого а що як і справді раптом ніколи і тільки ми
Малознане драматичне оповідання І.Франка про моральну відповідальність за народження дитини, опубліковане рівно 120 років тому
На 160-літній ювілей акад. Степана Смаль-Стоцького нагадуємо його досі актуальні аргументи в правописній дискусії 1928 року
Сто років тому в Станиславові Українська Національна Рада ЗУНР схвалила постанову про з'єднання ЗУНР з УНР. Розповідь від безпосереднього учасника як це відбувалося і як це потім було змарновано.
kрай
Через що скаржився польський підполковник артилерії у відставці Тадеуш Филипович на греко-католицького настоятеля у Довгомостиськах в 1924 році
«Какая разніца» вже давно не просто ознака російської неперебірливості, це один зі стовпів руського міра. Примітно, що ідея ця зовсім не нова і дісталася навіть далекої Канади
Нарис Яна Ярунтовського про свій маєток, одне із кращих господарств повіту, хоча назвати його взірцевим було б пересадою
У Львові в усі часи його існування не відчувався брак злодіїв, аферистів, шахраїв та інших «брудних типів»: казус Альбіна Стшелецького
Парафія Успіння Пресвятої Богородиці та її управляючі сопомічники до о.Василя Антонича, батька поета
Щоденно відкриваю моє родинне місто — патос старих камяних бльоків, поезію деревяних покрівель і динаміку відчування його мешканців. Мандрую по Львові і вчуся всього спочатку
Споконвічна традиція проблем зі станом місцевих шляхів: крик відчаю з другої половини ХІХ століття
Бюджети єврейської ґміни дають можливість фрагментарно ознайомитись з деякими особливостями їхнього соціально-економічного життя
Нотатки до кримінальної хроніки Мостищини кінця ХІХ – першої третини ХХ століття
Акурат 500 років тому, 22 лютого 1519 року, у Львові склалася нетипова подія – населення міста виступило проти міської ради
історія
Нині минає 75 років одній із найзнаменитіших світових промов, званої в СРСР Фултонською, яку, як було тоді прийнято, ніхто не читав, але всі засуджували
Короткий огляд історії Галичини в європейському контексті початку австрійських часів
125 років від дня народження Лева Ґеца і 90 років від часу заснування у Сяноку Музею лемківської культури, що ним опікувався художник. Ці два ювілеї відзначаємо цьогоріч
125 років від дня народження Лева Ґеца і 90 років від часу заснування у Сяноку Музею лемківської культури, що ним опікувався художник. Ці два ювілеї відзначаємо цьогоріч
Мистецьке життя Львова тих воєнних років мимоволі викликає подив інтенсивністю і напругою національного інтелектуального тонусу
Будівля Театру Леся Курбаса у Львові – місце зі своєю неповторною атмосферою. Запрошуємо на віртуальну виставку, що розповість про історію споруди з моменту закладання фундаменту і дотепер, адже будинок цей створений для того, щоби служити Мельпомені.
Короткий огляд історії Галичини в європейському контексті часів «найяснішого цісарства». П'ята частина
Короткий огляд історії Галичини в європейському контексті часів «найяснішого цісарства». Четверта частина: початок Великої війни.
Короткий огляд історії Галичини в європейському контексті часів «найяснішого цісарства». Третя частина: кінець «довгого ХІХ століття» з перспективи галицького заґумінку,
Короткий огляд історії Галичини в європейському контексті часів «найяснішого цісарства». Друга частина: «Галицька Каліфорнія», Отто фон Бісмарк, Цислейтанія і Транслейтанія, маніфест старорусинів, «Руська Бесіда» і «Просвіта», Зарваниця, Іван Франко, Балкани.
