люде
Висновки Якима Яреми з 1935 року загалом невтішні. Питання, чи буде організм лікуватися і чи настане оздоровлення — чи стане український народ “повним народом”, риторичне...
За своє трагічно коротке життя він зумів увійти в історію української культури як талановитий художник, подвижник відродження кобзарства
Ім’я Наталії Ужвій раніше звучало доволі часто. Нині забулось. Тому книга Наталії Колесніченко-Братунь "У піжмурки з долею" своєчасна, необхідна, а також захоплююча з багатьох оглядів
Оригінальна творчість галицького художника Ярослава Крушельницького, відомого як Slavko, була замовчувана тоталітарним режимом в Україні, але високо поціновувана західною критикою
Якби Неоніла Селезінка жила нині, вела б один з найцікавіших блогів, очолювала успішну жіночу організацію чи відкрила найпопулярнішу мережу дошкільних закладів...
Розвідка про те, як замовлена «дуже невеличка настроєва статейка» перетворилася на поезію прозою в «бомбастичному стилі»
П’ятеро людей різних професій і з різних кінців світу написали свої історії, пов’язані з Борисом Клименком, і вони про живу людину, яку кожному хотілося б мати за друга
"Прибуваючи до Домб’є застав багато людей: жінки, діти, селяни, військові, священники, професори з Галіції-України. Окремо за дротом сиділи більшовики, яких постійно били… Застав я тут в Домбю голод, нещастя. Бачив вози, на яких вивозили трупи, як сміття…". Відзначаємо 135-річчя від уродин Лева Ґеца
З Нью Йорку надійшла дуже сумна звістка про те, що відійшла у кращі світи Марта Скорупська, українка-інтелектуалка небуденної сили...
У день пам'яті Юрія Шевельова, що відійшов від нас 19 років тому, нагадаємо його статтю з 1966 року
базові теkсти
До війни справу Посяння трактовано у нас трохи помачошиному, мовляв, — ми, аби по Сян, а що на захід від Сяну, — це для нас так, якби пропаще, тому шкода трудів...
Львівська Ставропігія в останніх десятилїтях — може навіть столїтях — була більше історичним памятником як живим орґанїзмом.
Дня 25. серпня 1914 р., дві години перед заходом сонця, вже цїлком добре було чути гарматні стріли.
Три тексти молодших сучасників професора Ст. Смаль-Стоцького про життя та діяльність того, хто впровадив фонетичний правопис в офіційний ужиток і спростував теорію «праруської мови».
В бувшій польській армії було 200 старшин-українців і вони мали змогу бачити все, що діялося у вересневі події 1939 р., обєктивними очима.
Усе був характерний. Без працї його не можна було представити собі. Праця давала йому розраду, приносила тихе вдоволення.
Відповідь А. Пипинови на єго статью "Особая исторія русской литератури".
Наперед що до етноґрафічної границї...
бібліотеkа
Нині минає сто років з дня смерті Ореста Авдиковича, непересічного галицького письменника. Оповідання на згадку
Нагадуючи про нинішній 150-літній ювілей Євгенії Ярошинської, пропонуємо цю її повість з 1901 року
Три тижні тому не стало Богдана Рубчака. На згадку про нього ця поетова проза з 1964 року
Майже дві тисячі слів колоритного лексичного світу дорадянської Тисьмениці
Львівська міська проза 1930-х: «Прохаєте мене оповісти щонебудь цікаве з життя вязнів... Мені схлібляє ваше прохання і я не в силі вам відмовити!...»
«З професії злодій, але з природи людина. Хіба йому не вільно було бути людиною? Вільно. Це залежало від нього». З циклу міських батярських оповідань «Вулиця» (1936)
Минає чергова річниця уродин відомого мовознавця часів українізації Миколи Сулими (1892–1955). Пропонуємо його ранню розвідку з 1923 року
55 років тому в серпневому числі «Сучасності» з'явились переклади Лідії Голубничої китайського моралізаторського гумору двохтисячної давності
Оповідання з збірника «Буденний хліб» (1920) Антіна Крушельницького — на згадку про 140 років з дня його народження.
kрай
Пам’ятаючи, що незабаром матимемо травневі вихідні та щасливу нагоду помандрувати рідним краєм, розповідаємо про вельми цікаве галицьке містечко Копичинці.
У березні 2018-го – 650 років, як Судова Вишня стала повноцінним містом – отримала магдебурзьке право.
«Якщо в Україні має щось статися, то спочатку це має статися в Галичині. А щоб це сталося в Галичині, воно має статися у Львові». «Галицький лекторій» стартував з професора Грицака, який розповів про Галичину від витоків до сьогодення
ХІХ століття у житті Судової Вишні – майже суцільна біла пляма. На її тлі дар графині Генрики Коморовської-Ґурської Сестрам Милосердя не має забутися.
Василь Махно у пошуках втраченої пам’яті Чорткова, спроба знайти точки дотику з місцями, які були — які назавжди втрачені і які досі існують. Аналіз професора
121 рік тому Іван Франко балотувався до віденського парламенту. Вибори виявилися кривавими.
Волинське місто на Хмельниччині, постраждале під час Хмельниччини. А ще більше – від російської вояччини й російської церкви.
Що було ефективною перепоною на шляху до успішної кар’єри та пристойного заробітку для осіб, які, на думку децидентів міжвоєнної Речі Посполитої, могли бути нелояльними до Речі Посполитої.
Церква Св. Пантелеймона біля Галича – унікальна пам’ятка романської архітектури, яка зберегла чимало автентичних рис ще з княжих часів. У розвідці зроблено спробу простежити історію храму від часу закладення до сьогодення.
100 років тому, 16 лютого 1918 року, було проголошено Кубанську Народну Республіку.
історія
Історія публікації сатиричної драми «Будятинці» Йосифа Красицького, характеристичної пам’ятки з часів відродження в Галичині 1860-х
Наприкінці ХІХ ст. Мостиська були знані в Галичині не лише зі славетних «фуяр» та кінних ярмарків, які одначе тоді уже занепадали, але і зі своєї занедбаності
З північного боку стояли радянські війська, зі східного і південного – білогвардійські, із західного польські. У цьому "трикутнику смерті" сконцентрувалась вся армія УНР, підкошена старшною епідемією тифу
В час непозбувних протестів на Далекому Сході не зайве нагадати, що писав про його українську ґенезу Іван Багряний три покоління тому
Бог і Бітлз – цікава тема і, резюмуючи тему сакральності Бітлз, можна сказати, що їхня творчість є частинкою Божої Благодаті
«Грань» Ленкавського блукає Україною, неначе той блукаючий нерв. Куди вона заблукає далі – покаже час
Довший час вважалося, що автором нищівної рецензії на перший том "Літературно-наукового вістника" був К.Студинський – хоч уважне вивчення вже опублікованих метекріалів вказує на іншу особу
Суспільно-політичне, економічне, культурне життя Галичини 1910–1914 рр. за публікаціями часопису «Діло». Продовження амбітного проєкту львівського бібліографа Костянтина Курилишина
Яке польсько-українське минуле потрібне суспільству, історикам та владі: племінне чи транснаціональне?
Франків переклад політизованої історичної розвідки є, безперечно, вартісною і досі затребуваною пам’яткою українського наукового перекладу
