ситуація

В історії людства – як у поганому театрі: міняються декорації, але не міняється головний сценарій, що лежить в основі п’єси. Але "ніколи в цьому світі ненависть не припиняється ненавистю".
Львів 16.10.19
Незнання минулого є домінуючим трендом сьогодні. Підтримка незнання – це чудовий політичний інструмент.
Львів 15.10.19
Четверта лекція з циклу «Фройдівські читання у Львові», 26 вересня 2019 р.
Львів 13.10.19
Кожна популістська ітерація закінчується кризою. Ми маємо розуміти, що зайшли в цей цикл.
Львів 11.10.19
Титанічна праця над багатотомним виданням біобібліографістики "Діла" досягла рівно половини: маємо вже п'яту книгу із запланованих десяти. 
Львів 08.10.19
У невеличкому селі за високими деревами схований непересічний храм, що нагадує про українське минуле земель, які тепер розташовані на території Польщі.
04.10.19
Перше видання із запланованого циклу путівників теренами Закерзоння вже готове — це буде Любачівщина. Тепер не треба докладати надзусиль, щоби оглянути спадок українців на цих землях
Львів 30.09.19
На Турківщині Днями європейського добросусідства заанонсували будівництво нового пункту перетину кордону із Польщею.
Сянки 29.09.19
Цивілізація перебуває у перманентній кризі. Тому ми не можемо пізнати істину. Але наша спрага до істини не зникає. Тож залишаються муки неспокою. Залишається вибір: або прийняти умови нашого життя – або навпаки стати їй чолом. А раз є такий вибір, то є свобода вибору – відповідно, є сама свобода
Львів 27.09.19
Її цьогоріч прочитав історик Ярослав Грицак. Мали слово Мирослав Маринович, Оксана Винницька та Орест Друль.
Львів 26.09.19

штуkа

Ігор Котик
ART-спогад: Прагнення зберегти власний голос, не підлаштовуватися під усілякі тренди спричинилося до того, що стилістика і реалії його текстів перебувають десь немовби поза часом. І ця впертість, цей абсолютний слух Лишеги на всяку естетичну манірність, орнаментальність і декоративність мали призвести до відходу від форм художньої умовности, відречення від поезії.
Львів 30.10.19
Тимофій Гаврилів
переклади: Байкаря Маркеса не варто недооцінювати. У цій книжці фігурує не лише Колумбія, а й інші країни й частини світу, здебільшого Європа й США. Чимось «Скандал сторіччя» нагадує «Декамерон». Насправді ж це ніякий не роман, а тексти для газет та журналів – атож, саме тексти, у яких вимальовуються контури магічного реалізму.
Львів 28.10.19
Галина Канарська
театр: Одною із складових святкування 100-річчя Першого став парад ювілеїв бенефіціантів, для котрих сцена рідного театру розпростерлася до рівня життєвої. Маленькі замальовки до образів п’ятьох красунь-акторок, які своє життя, як любов, кинули в дарунок Першому.
Львів 26.10.19
©Аделіна Єфіменко
режисерська опера: Якими мотивами керуються матері, щоб піднести синів до трону? Напевно, у часи бароко такою могла бути прихована форма жіночої емансипації. Через посередництво чоловіків і синів жінки володарювали і реалізовували свої державні і особистісні інтереси.
Інсбрук-Мюнхен 25.10.19
Дзвенислава Саф'ян
академічна музика: «Контрасти» – як опозиція до непрофесійного та незрілого, тому як навчання і виховання протилежного: на новітніх майстер-класах. Як відкриття невідомого, що завжди зустріне порозуміння: на таких очікуваних прем'єрах. Як найефективніша політична дипломатія: в усіх паралелях діалогів запрошених культур.
Київ 23.10.19
Надія Слободян
театр: У театрі ім. М. Заньковецької нова хвиля адміністративних репресій, тому актори так сподіваються на «ревізора», який почув би їх і припинив зволікання дирекції щодо укладення Колективної угоди. І це був би нехай не консенсус, але вже компроміс…
Львів 24.10.19
Богдан Пастух
переклади: Письмо Унамуно живиться любовʼю до цього життя, воно виростає з повільного, але глибокого усвідомлення живильних імпульсів землі, яка дає силу людині та водночас відбирає її. І цей коловорот людського існування стає предметом роздумувань автора.
Львів 20.10.19
Олексій Паляничка
анімаційний театр: Хоча міжнародний  фестиваль ANIMO в польському  Квідзині не мав на меті «ставити під сумнів границі театру анімації», даний огляд бере під увагу саме такі події, що змушують замислитися над тим, де закінчується театр ляльок, а де починається кіно, драматичний театр чи і метапсихічні практики.
Квідзин 22.10.19
Марта Кузій-Андрущак
КонгресКультури: Конгрес культури, що відбувся у Львові, був перший за назвою, але не перший за спробами визначити стратегії розвитку культури. Фестивальність поступилася місцем міждисциплінарному діалогу та рефлексивній самозаглибленості, у фокусі котрої – внутрішні проблеми й травми тридцятилітньої трансформації.
Львів 16.10.19
Роксолана Жаркова
переклади: У багатьох творах Ельчін Сафарлі використовує гендерну наративну гру – він-чоловік розповідає (себе) як вона-жінка. Ба більше, розповідає так, що навіть до найменших дрібниць ти починаєш вірити у все сказане і відчуте.
Львів 18.10.19

минуле

Юлія Овсяник
Недавно минуло 30 років виходу УГКЦ з підпілля, ключову роль у збереженні Катакомбної Церкви відіграв кир Василь Величковський
17.10.19
З циклу «Перлини українського сакрального будівництва на сучасних теренах Польщі».
16.10.19 : Любачівщина
Роман Лехнюк
Презентація нової книги Романа Лехнюка про інтелектуальну історію українського галицького консерватизму на початку ХХ століття
15.10.19 : консерватизм
З циклу «Перлини українського сакрального будівництва на сучасних теренах Польщі».
14.10.19 : Любачівщина
Ірина Вільде
Одне з ранніх оповідань Ірини Вільде, опубліковане в півмісячнику «Назустріч» 85 років тому
13.10.19 : НашаКласика
Люби і знай свій рідний край. З циклу «Перлини українського сакрального будівництва на сучасних теренах Польщі».
12.10.19 : Любачівщина
Євген Нахлік
До кінця свого життя Франко вважав позицію, викладену у тридцятирічному віці, правильною: І вольний власний лан Ти знов оратимеш –                       властивець свого труду, І в власнім краї сам свій пан! 
09.10.19 : франкологія
Ілько ЛЕМКО
В процесі повернення України в Європу мети надзвичайно важливою є історична європейська спадщина Львова, який 614 років перебував в європейському економічному, культурному і духовному просторі.
07.10.19 : Львів
Євген Нахлік
Чи міг Наполеон прихопити з собою із Москви українську «Енеїду»? Міг: травестія Вергілієвого твору незрозумілою мовою могла видаватися йому реліквією
03.10.19 : гіпотеза
1934 рік: «Англійські радіотехніки предбачують, що за які три роки телевізія внесе революцію у весь дотеперішній світ радіа, мовного фільму і те­лефону»
30.09.19 : 1934
Юрій Винничук:
Українська поліція на окупованій німцями території? Але ж яка вона українська, якщо вся влада була в руках німців?
13.11.19: CaperEmissarius
Олександр Ірванець:
Хотілося б, щоб головною окрасою нового обличчя партії був розум і доброта в очах, а не силікон
12.11.19: фізіогномістика
Олександр БОЙЧЕНКО:
То було переважно про краєвиди, а це буде про політику. І про вино. І, може, ще про щось, зараз побачимо
11.11.19: Сакартвело
Володимир Гевко:
Мова і є тим олівцем, котрий окреслює нас по периметру, означаючи як особистостей. Маркує кордони, за якими нас вже не існує.
09.11.19: оксюморон
Юрій Андрухович:
Живі й відчайдушні зникають у тінь. Найкращі місця у центрі глобального кінодійства хазяйновито займають інші – інфантильні, пласкі й вимучені недогерої.
08.11.19: o tempora
Тарас Прохасько:
Ціле своє життя я щохвилинно підбирав слова і речення, які стискалися би у абзаци прецезійного опису феноменів.
07.11.19: проза
Юрій Винничук:
Література не пробачає зради. Нею потрібно займатися весь час, віддаватися їй до останку. Іншого рецепта нема.
06.11.19: літературознавство
Андрій ЛЮБКА:
Фактично Катя стала останньою з Небесної Сотні – людиною, яку вбили за те, що боролася далі.
05.11.19: роковини
Андрій Бондар:
Романтизація зими на наших землях іноді здається такою ж нав'язаною, як російська мова і комунізм.
04.11.19: історія
Ілько ЛЕМКО:
Жодних проросійських телеканалів вже не існує, забудьте про них, існують тупо російські засоби масової (дез)інформації, ро-сій-ські!
02.11.19: зомбі
Тимофій Гаврилів:
Причиною війни була не українська мова, а рух України на Захід – в ЄС і НАТО і, водночас, до себе. Найбільшим страхом Кремля є, що Україна знайде себе
01.11.19: тожсамість
Тарас Прохасько:
Найшвидші зміни є насправді менш суттєвими від того, що залишається так само архаїчним, як завтрашній день
31.10.19: 1919
Юрій Винничук:
Живу і бажаю ворогам України здохнути. Бо цей шлях, на який ми ступили, називається шляхом ганьби і зради
30.10.19:
Назарій Заноз:
Є такі речі, вибір поміж котрих є визначальним. Цінності та влада, шлях власного розвитку. Делегувати право їх вибирати – це втрачати себе. Власне право називатись людиною
29.10.19: вибір
Олександр БОЙЧЕНКО:
Булисьмо в Грузії. Зміг пересвідчитися, що всюди око неупередженого туриста тішать ґрафіті на кшталт PUTIN KHUYLO
28.10.19: Сакартвело
Тарас ПЛАХТІЙ:
Есей про вміння формувати і підтримувати колективну суб’єктність партій
27.10.19: партбудівництво
Ілько ЛЕМКО:
Кажуть, що тільки мужня людина може взяти на себе надзвичайно важку місію – за щось вибачитись. Покаятись іще важче.
26.10.19: mea culpa
Юрій Андрухович:
«Міністр економіки в Україні – дебіл». А міністр культури в нас, виявляється, не дебіл! Він «подонок».
25.10.19: хормейстер
Тарас Прохасько:
Що більше ладу у державі, то нуднішим стає життя. І що би не казали скептики і песимісти, життя у нашій країні стає все впорядкованішим.
24.10.19: хаос
Олексій Чупа:
Повернення, як і втеча, – це процес настільки тривалий, що може тривати ще довго по смерті.
24.10.19: Аґнон
Єва Райська:
Інфантильність: нас приваблює те, що видається гарнішим, яскравішим, новішим. А коли вникаємо у сенси, розуміємо: не наше
23.10.19: інфантильність
Тимофій Гаврилів:
Гандке випрацював свою неповторну поетику. Це правда. Так само правда, що ця поетика розбилася об світлину із Срєбрєніци.
22.10.19: нобель
Андрій ЛЮБКА:
Кожен сам за себе, у своїй крихітній і вузькій жовтій хатинці. За зачиненими дверима, якими тут пишаються й виставляють напоказ.
22.10.19: Мальта
Андрій Бондар:
Щось не так із цим світом – це очевидно. У ньому завжди було мало місця для нас. Але чи ми самотні у цій своїй самотності?
21.10.19: кордон
Марк Зархін:
Розвиток креативного інтелекту українців – найціннішого в актуальному періоді історії капіталу – є єдиним шансом для країни
20.10.19: футуристичне
Василь МАХНО:
А як в павутиннях стежок і провулків іти – на читання псалмів та віршів в слова в яких дух і спокуса їжі й тижневе життя горличих звуків?
19.10.19: поезія
Юрій Андрухович:
Ми завмираємо в очікуванні «наколотых апельсин» другого покоління
18.10.19: déjà vu
Тарас Прохасько:
Щоби зрозуміти і прийняти тих, хто з нас виріс, треба наважитися зрозуміти себе без знижки на великий сезон глобальних змін
17.10.19: ґенерацiя
Оксана Забужко:
Публічна політика стає формою розваг, шоу-бізнесу. Це і є той новий тоталітаризм, який вже більше гаксліанський, аніж орвелівський
16.10.19: перехід1984
Назарій Заноз:
Це і є те саме втілення ідеї держави в смартфоні. Держави пуш-повідомлень, котра задовбе вас своїм спамом
15.10.19: push
Олександр БОЙЧЕНКО:
А потім прокинувся біль, бо виявилося, що той попередній, від якого постійно відволікало все, – то ще був не біль...
14.10.19: in memoriam
Олександр ФІЛЬЦ:
Якщо Україна є у пубертатному періоді, то чи не впаде вона через покоління у колективне забуття щодо агресії з боку Росії?
13.10.19: à propos
Вольфганг Мартін Рот:
Четверта лекція з циклу «Фройдівські читання у Львові», 26 вересня 2019 р.
13.10.19: Фройдівська лекція
Ілько ЛЕМКО:
Росія, як той вампір, без крові жити не може. Для неї надзвичайно важливо, аби щодня проливалася кров українців.
12.10.19:
Юрій Андрухович:
Деморалізувати й розколоти – от і вся тактика, універсальність якої аж волає до неба: невже з нашою пам’яттю можна аж так примітивно гратися?
11.10.19: déjà vu
Тарас Прохасько:
...і кожен запалений ними вогник, який дарує нещасним тепло життєдайне, - це кавальчик світового тепла, до якого вони причетні безпосередньо.
10.10.19: досвід
Юрій Винничук:
Замислився я днями над дилемою: що саме мене зробило свідомим українцем, може, навіть націоналістом...
09.10.19: націоналізм
Андрій Бондар:
Вартості міської культури зневажуються не "селюками", а особливим типом людської свідомості, яка зависла між селом і містом.
07.10.19: слобода
Юстина Добуш:
Якими словами і якою мовою вам пояснити, що російські переклади – це ще одна частинка “матриці”, де все російське краще, ніж українське?
06.10.19: чуже
Юрій Андрухович:
Monica Zelensky. Боже, яка честь для українського народу: вперше в історії поганяло нашому презу визначили не ми –  американці!
04.10.19: Зе!
Тарас Прохасько:
Російське “давай” скероване насамперед на віддавання власної волі. Воно означає тільки одне: зроби для мене то, що я хочу, повіривши, що так буде найкраще тобі
03.10.19: семантика
Тимофій Гаврилів:
Формули Штайнмаєра не існує в природі. Існує лише формула Путіна: не дати Україні вийти з кремлівської орбіти.
02.10.19: суверенітет
Юрій Винничук:
Після успішної імплементації ФШ донбаські бандити, що збагатилися на грабунках, попруть в Галичину скуповувати нерухомість зі ще більшим розмахом
02.10.19: déjà vu
Олександр Ірванець:
Отож, є ми і є вони – ті, котрі “зробили”. Щити вздовж траси нагадують про це усім, хто проїздить, хто має очі і вміє  читати
01.10.19: репліка
Кшиштоф ЧИЖЕВСЬКИЙ:
Польська психіка назначена агоном свійськості й чужості: чужий є тутешнім
30.09.19: чужі
Євген ЛАНЮК:
Які  ще «червоні лінії» потрібно перетнути, щоб зрозуміти, що мир ціною ганьби веде і до ганьби, і до війни?
29.09.19: 1938
Василь МАХНО:
Повернення в ту аґнонівську Галичину пов’язане з пошуком справжності. Якої справжності? – запитаєте, а я почну шукати відповіді по кривих бучацьких вуличках.
28.09.19: Аґнон
Юрій Андрухович:
Так багато свободи, як оце нині, просто на очах у них ще не крали – а українцям це чомусь у кайф.
27.09.19: монобільшість
Тарас Прохасько:
Вони такі різні, такі пахучі, такі притульні, такі тихі і гучні, рідкі і густі, мілкі і глибокі, бистрі і делікатні, тверді і проникні, студені і розніжені, терпкі, солодкі, квасні, солені...
26.09.19: гідропоніка
Юрій Винничук:
Ризикованим є розвінчувати безлічі історичних фейків, які сніговою кулею котяться згори, набираючи все більшого об’єму.
25.09.19: фейки