Зупинка в селі на Львівському Опіллі. Фото Миколи Глібовича

ситуація

Зі смиренням мусимо визнати, що наші випробування, твої і мої, хоч які серйозні, все ж таки, може, не найскладніші.
Львів 22.09.20
Окрім цін, є ще цінності. Сприйняття перших є динамічним, бо залежить від нашого добробуту. Цінності ж — поняття радше суспільне. Воно виробляється десятиліттями і лише всередині спільнот.
Львів 16.09.20
Вважають, що цю дерев'яну церкву й дзвіницю коло неї збудовано у 1754 році. Ця дата вказана на хрестовій бантині центральної бані. Однак серед дослідників є версія, що будівлі щонайменше на сотню років старші.
Львівщина 11.09.20
У в’язниці Олег Сенцов списав п'ятнадцять зошитів. Густо і дрібним почерком. Серед текстів були оповідання про саму тюрму і щоденник голодування. Адміністрація запевне вилучила б ці рукописи… якби могла їх прочитати...
Львів 09.09.20
Спершу я подумав, що це мені здається. Взяв зі собою онуку, яка вчила німецьку, англійську, французьку, фламандську мови – і ми розпочали полювання на українські вивіски
Тернопіль 01.09.20
Автор книги "Львів: кінець ілюзій. Оповідь про листопадовий погром 1918 року" виклав в онлайн документи зі львівських архівів, що лягти в основу дослідження.
Львів 27.08.20
Надзбручанські гори вважали священними з сивої давнини: волхви переносили духовний центр язичництва не на пусте місце. Втім, територія Збручанського культового центру, ймовірно, була значно більшою, аніж дотепер прийнято вважати.
Тернопілля 26.08.20
У післявоєнні роки в костелі містився колгоспний склад, а пізніше його вирішили переоблаштувати під сільський клуб. Селяни злякалися гніву Божого і не зважилися
Львівщина 21.08.20
Нині відзначаємо одне з найбільших релігійних свят у році – Преображення Господнє, більш відоме в народі як Спаса. Дослідники ще наприкінці ХІХ століття неодноразово стверджували, що за обрядовою та світоглядною наповненістю це свято посідає третє місце після Різдва та Паски.
Львів 19.08.20
На Львівщині створюють нове управління охорони культурної спадщини. Яким воно має бути?
Львів 14.08.20

штуkа

Богдан ТИХОЛОЗ
Живий музей: Хочемо розповісти людські історії Дому Франка. Бо це не тільки музей самого Франка, не тільки музей його дітей чи дружини – це музей, який творили люди, упродовж багатьох років, в різних обставинах, в різних історичних епохах. 
Львів 09.10.20
 Ігор Котик
сучасний роман: Донедавна події Революції на граніті не були предметом зображення української романістики. Ситуація змінилася приблизно рік тому, коли у світ вийшов роман Оксани Луцишиної «Іван і Феба». Приблизно третина роману присвячена подіям того сплеску громадянської активности, що мав місце в Києві у жовтні 1990-го.
Львів 08.10.20
Анна ЗОЛОТНЮК
АРТ-ностальгія: «Коза» — це те, що одного разу сталося з Тернополем і більше не повториться. Вона завжди встановлювала межі актуальної культури, а деколи виходила за них. Вона була першим закладом нової міської культури.
Тернопіль 06.10.20
Юлія Бондар
про війну: За роки війни вже написано 660 книжок на воєнну тематику. Перу ветеранів належить 146 книг. Пишуть про все, основна тема — людина на війні. Такої літератури бояться. Та чи потрібна вона пересічному читачеві і як її популяризувати попри відштовхувальний зміст?
Горішні Плавні 05.10.20
НашаОпера: У святковому концерті взяли участь запрошені виконавці: солісти Національної опери України Валентин Дитюк (тенор) та Сергій Магера (бас), запрошена солістка Метрополітен-опера і Паризької опери Ольга Кульчинська (сопрано) та українська диригентка Оксана Линів, яка з успіхом виступає на провідних європейських сценах.
Львів 04.10.20
Юлія Бондар
ідентичність: Інші допомагають нам формувати нашу ідентичність. Найважливіше в ній — наша історія. Ми не достатньо дослідили та зрозуміли себе. Українці не вміють про себе розповідати. Нам треба зрозуміти, що нація — це щоденна розмова. Ми не просто мовчки обираємо бути українцями. У цьому пошуку і буде полягати здатність нації до виживання.
Горішні Плавні 02.10.20
Дарина Скринник-Миська
сучасне мистецтво: Що сьогодні можемо вважати першообразом – духовну сутність, символічно позначену іконою, чи цифровий код, візуалізований умовним зображенням-маскою? Чи можна співставити відношення між Богом та Його іконічним зображенням з відношенням між цифровим кодом та його візуалізацією?
Львів 03.10.20
Катерина Гладка
перформер: Учасники одеської творчої групи PLOT досліджують дійсність, людей, міста і особливості нашої сучасності. На херсонському Dream ГогольFest перформери розмірковували про вміння висловлювати почуття, одеську пожежу і перформанс про це, херсонських сонних мешканців та нові виклики часу.
Херсон/Київ 01.10.20
Юлія Овсяник
провінція: Бібліотекарка, що ріже книжки. Звучить, ніби детектив. Однак це про мистецтво. Ірина Решетар – стрийська бібліотекарка – творить оригінальні композиції з книжок. Для цього використовує списану літературу. Одні її витворами захоплюються, інші критикують, захищаючи книжкову недоторканість. У кожному разі ці роботи не залишають байдужими.
Стрий 30.09.20
Юлія Бондар
сучасна література: Розмова заходить про нью-йоркську погоду. Коли Патті Сміт розповідає про сонячні дні, хочеться подумки прогулюватися місцями, де вона блукала 60 років тому. Про які вона згадувала в своїй книзі «Просто діти». Хочеться зазирнути до книгарні «Strand and Scribner’s» на Мангеттені, де вона працювала, повернути на Холл-стрит та Клінтон-стрит, чекати на зустріч з Ворголом десь біля «Фабрики» чи «Max’s Kansas City», або попрямувати до Кенсінгтонських садів.
Горішні Плавні 26.09.20

минуле

Борис Харчук
На згадку про річницю уродин Бориса Харчука (1931–1988) – і нині актуальна новела. «Її не могли збагнути: чого хоче? А хто збагнув, той уткнув голову в плечі, затулив вуха і втікав. Багато пороззявляли роти й мовчали. Ще більше відмахувалися, як від нечистої сили...»
13.09.20 : НашаКласика
Євген Нахлік і Оксана Нахлік
Ґрунтовна сильветка про цю непересічну постать, знану хіба з некрологів та принагідних згадок у мемуарах
03.09.20 : люде
Євген Маланюк
Ціле життя Франко тримав в собі на ланцюгах розуму свій велетенський поетичний дар, мов скованого Прометея. Держав він дух свій пазурями раціоналізму
27.08.20 : франкологія
Ілько ЛЕМКО
До 190-х уродин найяснішого цісаря Австро-Угорщини Франца Йосифа I, який за 68 років на троні прийняв на особистій аудієнції 400 тисяч підданих
18.08.20 : Франц Йосиф
о. Гавриїл Костельник
Аргументи доктора філософії о. Гавриїла Костельника про значення понять «православний» та «католицький» в дискусії сто років тому
16.08.20 : 1920
Євген Нахлік і Оксана Нахлік
Знакову роль в історії відіграють не лише видатні особистості, а й такі, які на позір залишають малопомітний для загалу слід
13.08.20 : люде
Юрій Бойко-Блохин
Нема сумніву, що начисто переписаний текст цих оповідань належав Марії Марковичці. Але що ховається за таємничою завісою цього чистовика, залишається мряковинною загадкою, про яку в радянські часи не можна було навіть згадувати
10.08.20
Іван Багряний
В час непозбувних протестів на Далекому Сході не зайве нагадати, що писав про його українську ґенезу Іван Багряний три покоління тому
03.08.20 : Зелений Клин
Ілько ЛЕМКО
Бог і Бітлз – цікава тема і, резюмуючи тему сакральності Бітлз, можна сказати, що їхня творчість є частинкою Божої Благодаті
02.08.20 : The Beatles
Пастирське послання Митрополита Андрея до духовенства
У непростих умовах сьогодення, де навіть не всюди в Україні панує українська мова, сподіватись на багатьох охочих читати Митрополита специфічним галицьким її варіантом не варто. Зважаючи на велику актуальність цього послання пропонуємо адаптацію послання сучасною мовою
29.07.20 : НашаКласика
Олександр БОЙЧЕНКО:
Ти заявив, що тепер «кожен із нас президент», «усі 100 відсотків українців». Значить, і я також. То побалакаємо собі як двоє президентів, як рівний з рівним
26.10.20: опитування
Василь МАХНО:
мохом світла і кухликом музики: у кульбаб наших жовті картузики прихилились під двері зими
24.10.20: поезія
Юрій Андрухович:
Це був єдиний на світі чарівник, ув існування якого я повірив. Тож дякую Тобі, Господи…  
23.10.20: Пеле
Тарас Прохасько:
Заблукалі покоцані туристи – це особливий новітній епос наших країв. Безвідповідальність свободи – двома словами. І так у всьому.
22.10.20: довіра
Олександр Ірванець:
Дрімучість, незнання елементарних істин перестає бути рисою, неприйнятною в суспільстві: найвище керівництво саме охоче демонструє нехтування здоровим глуздом і анальфабетизм.
20.10.20: іґноранція
Андрій Бондар:
Та, що не любить себе і зневажає, бо звикла жити в колі цих страждань із діда-прадіда і нічого змінювати не хоче. І та – як глум з усієї нашої премордіяльної безголовости і приречености.
19.10.20: з горів
Василь МАХНО:
ці слова спресованої м’якоті ближні береги з якими плавати пагорби що втримуються віршем
17.10.20: поезія
Юрій Андрухович:
Український двотомник Мандельштама – абсолютно видатне явище. Тільки зріла мова і зріла культура могли б дозволити собі таку розкіш
16.10.20: Мандельштам
Тарас Прохасько:
Раптом виявилося так багато тих, хто претендує на сержанта і трохи вище. Тих, що живуть серед солдатів, але мають стати за них відповідальними. Аби вони ся не повбивали
15.10.20: вибирання
Юрій Винничук:
Шахраї існували у всі віки. Не бракувало їх і в міжвоєнний період у Галичині
14.10.20: ошусти
Орест Друль:
Найбільш влучною характеристикою відібраних до нового правопису ілюстрацій є совдепівська сірість.
13.10.20: халтура
Олександр БОЙЧЕНКО:
Двадцять п’ять років тому мені було двадцять п’ять років. Слова «життя» і «щастя» я вважав тоді синонімами і мав для цього скільки завгодно підстав...
12.10.20: ювілейнe
Люба-Параскевія СТРИНАДЮК:
Хата нікуда ни дінетци, казала мені баба Юзиха. Бо щось має бути незмінним. Несхитним. Вірним. Чому можна довіряти. 
11.10.20: незмінність
Василь МАХНО:
у порожньому домі—                 терпкість Merlot                      у дворі–цямрало іржаве відро переповнене дощовою водою
10.10.20: поезія
Юрій Андрухович:
Українці вмирали на Майдані не за безвіз. Але він був першим проявом європейського визнання. Тепер це визнання бездарністю їхньої влади «призупинено».
09.10.20: Зе!
Тарас Прохасько:
Витрачай час і дай його витрачати іншим. Бо саме свідоме витрачання часу і є реальним життям
08.10.20: анекдот
Юрій Винничук:
Мова – наче паразит орхідея, оплітає нас і висмоктує. Когось це дратує, а комусь приносить задоволення.
07.10.20: недомовлене
Андрій ЛЮБКА:
Місцеві вибори здаються огиднішими й бруднішими за центральні. Бо місцевих кандидатів ми краще знаємо, тому їхній цинізм і нахабність обіцянок особливо гидкі.
06.10.20: електоральне
Андрій Бондар:
Не можу зрозуміти в сучасній людині однієї речі: я знаю, що вона поспішає, але досі не здатен збагнути, куди саме.
05.10.20: тренди
Юрко ПРОХАСЬКО:
Психоаналіз – це теорія складності всього. Приголомшливої складності. 
04.10.20: Фройдівська лекція
Василь МАХНО:
Наш вік коротшає? У нього такий задум? і каліграфія нічому не зарадить ні тиша тиш – ні звук ні стрекотня
03.10.20: поезія
Юрій Андрухович:
«Я буду знати свою країну, ніби власну долоню, і все, що спізнаю, перенесу на папір так, щоб у цьому була правда і краса...»
02.10.20: ТомасВулф
Тарас Прохасько:
Революція на граніті справді була революцією. У тому сенсі, що всі її учасники діяли в умовах суверенітету. Всі вчилися жити у новій реальності
01.10.20: 1990
Юрій Винничук:
Одного осіннього дня 1931 року до бібліотеки Оссолінеуму у Львові завітав середнього зросту чоловік з руденькими вусиками...
30.09.20: історії
Ілько ЛЕМКО:
Для багатьох львів’ян не є секретом, що російська мова беззастережно домінує у львівських парках (і не тільки), і це домінування з роками збільшується...
29.09.20: мова
Олександр БОЙЧЕНКО:
Що, вже хтось устиг образитися за саму назву? Це добре, бо так і задумано.
28.09.20: единаястрана
Маркіян Прохасько:
Найбільшим благословенням є той стан, випадок, талан, коли час до часу до тебе приходить ідея-чарівне-зернятко, що розширюється до розмірів мікрокосмосу.
27.09.20: талан
Василь МАХНО:
Для смутку пасують дощі –                                                       а для розваги побитий нещадно вчора                                                     срібний Volkswagen
26.09.20: поезія
Юрій Андрухович:
Полтавські битви насправді зовсім не місцевого значення. В них відбивається вся наша теперішня ідентичнісна розірваність.
25.09.20: ідентичність
Тарас Прохасько:
Не кожен може бути філософом, але кожен у власних інтересах повинен пів години на тиждень думати.
24.09.20: фiлософія
Юрій Винничук:
Не тільки Львів, але й Станиславів може похвалитися і своїми грабіжниками, і бандитами, і шахраями.
23.09.20: злодійське
Андрій ЛЮБКА:
Часом взагалі складається враження, що Єрмак впливовіший за Президента, тож саме він і керує державою, а Зеленський працює спікером в офісі Єрмака.
22.09.20: посада
Андрій Бондар:
Потік життєвих сенсів з Росії формує світосприйняття і світогляд мільйонів нашої молоді, "прошиває" її.
21.09.20: прошивка
Іван Городиський:
У відповідь Юрію Винничуку: хочемо ми цього чи ні, але іноземні автори книг, у яких йдеться про історію Львова чи України, черпають думки та факти із доступних їм джерел.
21.09.20: відповідь
Олександр Фільц-Павенцький:
Позаземська душа Зиґізмунда Яковича Фройда у львівський Рік культури каже: «Поґвалтована психіка мститься не на насильниках, а на собі самій».
20.09.20: потойбічне
Василь МАХНО:
«Вони ж раз на життя з’являються» «І таке  –  звичайно – трапляється тому й зрідка я їх ловлю»
19.09.20: поезія
Юрій Андрухович:
Обираючи собі таку владу минулого року, ці люди ризикувати власним здоров’ям не збирались. Тим болючішою для них виявиться наша дійсність.
18.09.20: Абсурдистан
Тарас Прохасько:
Світ май кращий, бо ми мудріші – знаємо то, чого колись ніхто не знав. І так само сумний, бо так само не знаємо ні години, ні дня
17.09.20: вересень
Юрій Винничук:
Львів своєю історією приваблює багатьох авторів. І ось вони, прочитавши кілька популярних книжечок, пишуть про те, про що не мають зеленої уяви
16.09.20: халтура
Олександр Ірванець:
З острахом позираю на порожній постамент, який залишився після Леніна. Кого поставлять на цей постамент нинішні поводирі?
15.09.20: монументалізм
Олександр БОЙЧЕНКО:
І навіть якщо це різні ідентичності – проросійська і прорадянська – у намаганні не допустити перемоги української ідентичності вони збігаються
14.09.20: націєтворення
Юрій Андрухович:
Історія не завершується навіть разом із розпадом імперій. Знищення Центральної Європи триває – вже не у виконанні СССР, а його спадкоємиці.
11.09.20: центральноєвропейське
Тарас Прохасько:
Він жив собі життям художника. Таким життям такого художника, про яких через століття після їхнього життя знімають кіна...
10.09.20: недокінчене
Юрій Винничук:
Вечоріє, спадає ліловий сумерк, і місто прокидається до нічного життя...
09.09.20: старольвіське
Андрій ЛЮБКА:
Мова, якою ми послуговуємося, мова, яка послуговується нами, – це не просто засіб комунікації, а щось на кшталт спільної свідомості й підсвідомості.
08.09.20: політкоректність
Андрій Бондар:
Туалет – перша ознака присутності цивілізації на наших землях. Це своєрідне чистилище, яке має конкретний і символічний зміст
07.09.20: пан Едзьо
Дмитро Єльніков:
Я собі сидів, дивився на зоряне безмісячне небо й на два метеори, що його були прокреслили, й воно собі виникло – прийшло, спало на гадку, народилося…
06.09.20: химерне
Василь МАХНО:
в черзі дитинства за «барбарисом» думав: якби шмигнути лисом і дістатись до ляди і продавчинь і сховатися із карамеллю
05.09.20: поезія
Юрій Андрухович:
Freitod. Смерть із власного вільного вибору. Дослівно – «вільна смерть». Суїцид
04.09.20: Целан
Тарас Прохасько:
У маленькому карпатському містечку було певне коло старших чоловіків, які більше, ніж інші, цікавилися тим, що діється у світі. Такий собі клуб гальбінтеліґентів...
03.09.20: історії