І тепер по руїнах, квітках, по сльозах і пластунських вітрах, по музичних ламких перехрестях білі скриньки і білі хрести нам, дівчатка, за вами нести аж до другого, білі, пришестя...

Утримуючи її у неволі цілковитої опіки, ми мріяли про те, щоби дати їй сродну волю. Заповзялися навчити її літати. Це дуже важко, коли сам не вмієш такого  

Чи можна навчити когось добре писати? Ні. Бо як нема вродженого таланту, нема непереборного бажання добитися чогось в літературі, то всі зусилля будуть марні.

В пік захворювання була така панічна атака, що на повному серйозі прощався з життям і написав оцей прощальний текст

«Таке крихке, обмежене тіло – й такі неосяжні виміри людської душі, а так мало вділяємо їй, так багато – йому», – дивувались колись. І тепер  

Чи багато людей читали Шульца? А образ є, фестиваль є, ми підсвідомо шукаємо аромат цинамону на вулицях Дрогобича...

Історії, описані в майбутній книзі знаного професора математики, здебільшого веселі. У ці складні часи нам потрібно триматися, і гумор цьому сприятиме.

Канапки. В дорозі, в дорогу, після дороги. Це і є фундаментом вдалого життя. Бо маєш із собою щось таке, що робить тебе вільним від обставин