Малий фейлєтон

Драгоманів з 1860-их років і 1890-их у своєму рості як національний борець і політик не є той самий! На жаль, його противники того росту не беруть під увагу.

29 березня 1864 року — це перша дата в історії галицького театру. В цей день у великій залі львівського "Народного Дому" піднялася завіса і глядачі побачили першу виставу театру "Руської Бесіди". Йшла інсценізована Ол. Голембійовським повість Квітки-Основ'яненка "Маруся".

В трамваї. — В театрі. — От і клієнтеля. — В студентській харчівні.

У Галичині почали грати в копаний м'яч десь в 1907—1908 рр., переважно під впливом віденців, а передусім чехів, які відбували військову службу в гарнізонах більших галицьких міст.

  Львів, 27-го січня.   На місто спадає поволі вечір. З усіх заулків вилазить темним звірем сумерк. Ще де-не-де прорізує темну просторінь золотий сніп світла, якого покищо не вспіли затемнити, та хвилина — дві і ціле місто вкриває темнота. І тоді як же спішними кроками пробігають вулицями похилі сильвети людей, які женуться за однією думкою-мрією: чим скоріше перейти поріг власного дому та в родинному колі знайти відпочинок і спокій по цілоденній праці.  

(З блокнотом по мистецькій виставі)

Спостережливість, влучність епітетів, якими нагороджує народ своїх коханих представників зеленого царства природи, зробила б честь і фахівцям-ботанікам.