Модестови Сосенкови.

Дня 2. грудня 1919. часть української дипльоматичної місії підписала договір у Варшаві, яким визначує ріки Збруч і Горинь як границю між Польщею а Україною. Говорять, що поспішний післанець дипльоматичний повіз цей договір у Париж, де він має бути останнім адутом в дипльоматичній грі Поляків о признання Сх. Галичини Польщі "на віки віков".

Що чувати в світі?

Чия се столиця стоїть одинока, / Колись многолюдна, чарівна, / Красою славилась цілого востока, / Пишалась неначе царівна...

(Застережено права перекладу на всі европейські мови.)

Історик українського державно-політичного життя, коли розслідуватиме період нашої історії за роки 1917—1919, як на причину невдач, вкаже нам безперечно одну найважнішу нашу хибу — це брак публичної критики в пресі.

Супроти загально української проблєми галицьке питання являється тільки частковим і партикулярним, а галицька політика тільки мало значучим епізодом. Може бути, що це парадокс, але всеж таки навіть сепаратистична політика галицьких парляментаристів зміряє до об'єднання українських земель.

Відносини в таборах полонених у Бересті та в Стшалкові. — Ювилей проф. д-ра С. Дністрянського. — Українське Наукове Товариство у Відні. — Новий редактор "Українського Прапора". — Український цукор для Львова. — Один тиждень без залізничої комунікації. — Звідомлення команди ґенерального львівського округа.