Що чувати в світі?

 

З України наддніпрянської нема певних вісток. Окружною дорогою, аж через Відень, доносять, що частина укр. уряду разом з міністрами Мазепою, Безпалком і Вітиком перейшли по невдачах укр. армії до большевиків.

 

А з Варшави пишуть, що на Волині реорґанізується укр. армія під проводом ґенерала Павленка, котрий був головним командантом укр. армії в Галичині. Отаман Петлюра, котрий тепер перебуває в Варшаві, має незадовго виїхати на Волинь до своєї армії.

 

Східня Галичина, котру тепер Поляки перехрестили на "Малопольську" не сходить з стовпців польських ґазет. Вони поміщують довгі звіти з віч, які уладжуготь польські урядники по містах Сх. Галичини. На тих вічах кричать: "Nie damy wschodniej Małopolski" — так якби Українці хотіли взяти їм Малу Польщу. Але Українцям і не в голові таке. Вони тільки хотять тої землі, де український народ живе в більшости. А таким краєм є Сх. Галичина.

 

Мирова конференція в днях визначила границі між Галичиною і Буковиною. Куди поведено ту границю, не відомо докладно. Вправді польські часописи подали вже були, куди має йти границя між Галичиною і Буковиною, як і подали границю між Польщею а Сх. Галичиною, але їх інформації не зовсім докладні, бо подробиць галицького статута ще не оголошено.

 

Версальський трактат мировий має бути ратифікований д. 1. січня. Того дня має бути покликана до життя Ліґа народів, але без Америки. Та не буде це спілка народів, як запевняють лукаві політики коаліції, а спілка держав, які хотять панувати над слабшими народами.

 

Большевики мабуть таки добре припікають Денікіна. В цих днях донесено, що вони зайняли Київ і Харків. Та чи це правда, годі знати. Все-ж таки певна річ є, що большевики висилають великі сили на Україну. До армії, яка недавно виїздила на Україну, видав большевицький провідник Троцький приказ, в якім напоминає вояків, щоб вони поводились з укр. населенням по братерськи. Троцький запевняє, що завданням большевиків увільнити Україну від Денікіна; а коли це станеться, то трудові маси України самі вирішать своє відношення до большевицької Росії. Гарні слова! Але треба замітити, що Троцький належить до тих політиків, котрим не можна вірити на слово.

 

Переговори большевиків з Анґлією в Копенгазі мали до тепер той успіх, що полагоджено справу полонених. Тепер певно зачнуться мирові переговори, хоть Льойд Джордж заявив в анґлійськім парляменті що аж тоді Анґлія буде говорити з большевиками про мир, коли вони скличуть народні збори і ці збори дадуть їм повновласть промовляти іменем Росії.

 

Чорногору, як це вже нашим читачам відомо, прилучено до Сербії. Про колишнього єї короля Микиту давно вже чутки не було. Аж тепер він пригадався знов світові. Часописи доносять, що він написав до мирової конференції остре письмо, в якім домагається, щоб його знов настановлено королем в Чорногорі. А колиб мирова конференція цего не зробила, то він перенесеться до Італії і при помочі свого зятя, італійського короля, знов поверне на свій престол. Але мирова конференція якось не конче бере собі до серця погрози Микити. Як би був знав неборак, що будуть так ним помітувати, не бувби розпочинав війни. А то він вигортав пальцями печені картофлі з огня для сербського короля Петра, а цей тепер сміється в кулак з Микити.

 

Віденці далі голодують. Їх канцлєр привіз з Парижа повну торбу обіцянок, якими його обдарував хитрий Клємансо. Але обіцянками не нагодує Віденців. Тому багато з них напхало торби то тютюном, то шкірою, то щітками тай гайда на село міняти за хліб. Але як прийшли на залізничий дворець, то довідались, що залізниці стоять, бо вугля не стало. Бідному все вітер в очи. Мусять святкувати при порожній мисці.

 

В Польщі през. міністрів Падеревський пішов в дубину. Минулої зими вітали його як короля, а тепер не хотять соціялісти і людовці, щоб він далі був міністром. Просили, щоб він їхав тепер до Парижа, бо має час, і там ратував Сх. Галичину. Але Падеревський не хоче. Погнівався за це, що його скинули з міністра.

 

В Італії кипить. Робітництво домагається соціяльних і політичних реформ і свої домагання допирає страйками і демонстраціями. Італійські ґазети, що переходять гостру цензуру, мало про це пишуть, але зах. Европа іншою дорогою довідується, що в Італії сітуація дуже напружена.

 

Революційний рух обняв також і Египет. Населення протестує проти анґлійського уряду, який хоче замінити Египет у свою кольонію.

 

Український голос

28.12.1919