◦ ◦ ◦ ◦

Відносини в таборах полонених у Бересті та в Стшалкові. Достовірні свідки доносять з Берестя, що в таборі полонених в Бересті (цитаделя — Буг-шопи) відносини страшні доси не змінили ся, тиф лютує, голодні і голі наші полонені, наш цвіт молодіжи, мруть як мухи. Умирає що дня по більше як 100 людей. Перед трома днями похоронено в одній могилі 86 умерших в однім дні, всі були голі без жадного одіня.

В таборі в Стшалкові рівнож страшні відносини. Дрени попсуті і вода вливаєть ся до землянок, в яких товплять ся по 100 полонених чи інтернованих, а тече і через дах, бо папа попсула ся. Світла нема ніякого. Бідні замкнені черпають і виносять цілий день воду і треба додати, що вони майже всі босі. В Стшалкові є тепер 15.000 усіх, урядово подають "звиш 12.000".

 

Ювилей проф. д-ра С. Дністрянського. Заслужений професор університету у Львові й визначний учений і політичний діяч д-р Станислав Дністрянський святкував у Відні дня 7. с. м. двайцятьпятилітний ювилей своєї наукової діяльности.

 

Українське Наукове Товариство у Відні. У Відні відбували ся наради над орґанізацією Наукового Товариства в Відні, яке велоби наукову роботу Київської Академії Наук, Наукового Товариства в Київі й Наукового Товариства ім. Шевченка у Львові, бо всі сі товариства ззa воєнних причин або мусіли припинити, або обмежити свою діяльність. У зборах ініціятивного гурта Українського Наукового Товариства взяли участь проф. Горбачевський із Відня й проф. Ганицький із Київа.

 

Начальним редактором віденського "Українського Прапора" став на місце д-ра Степана Барана, який уступив із становища редактора, д-р Павло Лисяк, який за час неприяви д-ра Барана протягом трох місяців вів аґенди начального редактора.

 

Український цукор для Львова. Сими днями надійшло з Поділля 5 ваґонів білого цукру, призначеного для Львова.

 

Один тиждень без залізничої комунікації. Подорожні, що повернули з Відня, оповідають, що в виду заповідженого здержання на протяг тижня залізничого руху, на двірцях віденських відбували ся сцени, яких доси Відень не бачив. Особливий натовп був на північнім двірци. Безконечний хвіст подорожних, числом понад 6 тисяч людей, вже на 24 годин перед відходом поїздів залягав вулиці та сквери. В сутолоці, якою не могли заволодіти навіть скріплені відділи поліції, трапляли ся случаї тяжкого побиття і словник обид.

 

Звідомлення команди ґенерального львівського округа повідомлює що уповновласнене бюро ліквідаційної комісії у Відни ухвалило виплатити мужві занятій в провіянтовім військовім маґазині від серпня 1914 до липня 1915 додатки до побираної ними винагороди і стравного — до висоти тодішних плат денних робітників. Інтересовані мають зголосити свої претенсії на руки польської військової ліквідаційної комісії у Відни. Треба подати назвиско, рік, місце уродження і час праці в згаданім маґазині. До просьби конечно долучити посвідку тожсамости, стверджену громадською властю.

 

Нова Рада

27.12.1919

До теми