Між могилами, якими заслався тернистий шлях боротьби за українську державність, виросла чергова. Спочила в ній молода, трудяща, талановита людина, на яку покладувано великі надії.

Побіда ірляндських націоналістів. — Адрійське питання. — Траґедія армії Колчака. — Провірочна комісія в Будапешті. — Останки доброволецької армії в Румунії. — Зденервування в польськім соймі. — Звідомлення большевиків. — Ліґа Русинів. — Пруське правительство і Гогенцолєрни. — Румунія хоче розпочати переговори зі совітською Росією. — Бояться за Баку. — Німецька преса про мир.

Наталія Кобринська — це одна з перших феміністок в Галичині, що разом з Юлією Шнайдер, Климентиною Попович Боярською, Евгенією Ярошинською стала піоніркою жіночого руху а при тім безперечно одною з визначніщих та інтересніших постатей в нашому письменстві.

"Де двох бється — третій користає" — каже пословиця, або инакше: Радше нехай лєґуни виберуть, а не дамо соціялістам, хочби українським!

По підписанню варшавського договору Петлюрою дня 2. грудня м. р. знайшли ся С. С. під командою отм. Коновальця в безвихіднім положенню.

Зі світа.

Охорона льокаторів. — Як опалюють українські ґімназії в Перемишли. — Загрозили страйком міські робітники у Львові. — Приділ одежі для населення Львова. — Різники протестують проти захоплення містом торговлі мясом. — Доріжня та нужда. — З Замарстинівського військового суду. 

Чи у перелюдненій східній Галичині, де поверх пів міліона родин безземельних і малоземельних місцевих рільників, голодних землі, жде нетерпеливо на якусь поправу своєї долі, — є ще місце на якісь кольонізації якимнебудь позамісцевим елєментом, — не треба й говорити.