◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Охорона льокаторів. В останніх часах вивязуєть ся що раз більше непорозумінь між властителями реальностей і льокаторами, при чім розумієть ся сі останні є стороною менше оборонною. В їх тому інтересі звертаймо увагу, що в таких ділах дає безплатну пораду в імени охорони льокаторів адвокат д-р І. Хаєс, вул. Валова ч. 3. II. поверх, від год. 4 до 6 по полудни.

 

Як опалюють українські ґімназії в Перемишли. Дістаємо з кругів родичів учеників перемиської української ґімназії вістку, що в ціли опалу ґімназії платять ученики по 20 К. місячно на опал. Гарно дбають про українські школи!

 

Загрозили страйком міські робітники у Львові. Дня 23. с. м. рано загрозили страйком трамваєва служба, робітники закладів елєктричних, ґазівні, водотягових закладів і мійські робітники. Кондуктори і моторові не хотіли виїзджати, поки місто не пpизнacть їм 150% підвижки поборі. Заряд міста не згодив ся на підвишку, бо немає грошей взагалі. Згодили ся вислати делєґацію до Варшави і від висліду їх поїздки зависітиме, чи будуть дальше страйкували, чи ні.

 

Приділ одежі для населення Львова. Львів дістав для бідного свого населення 2500 кґ. скіри на підошви, 2500 штук зимових плащів, 25000 сорочок, 2500 калісон, 1950 хусточок, 8000 м. вовняної матерії і 72.000 м. бавовняної матерії і полотенця. На разі є в маґазинах лиш бавовняна матерія і полотно. Мають продавати сю матерію в мійськім склепі при вул. Корняктів ("Народний Дім") за відповідною лєґітимацією запотребовання в той спосіб: родині о 1—2 осіб по 3 м, 3—4 осіб по 6 м, 5—6 осіб по 8 м, понад 6 осіб по 10 м. Розуміють ся не всі через орґанізацію вичислені будуть могли купити лиш певний процент бідного населення. Для Жидів призначено з усіх предметів 30 проц. А Українцям? На тих забувають!

 

Різники протестують проти захоплення містом торговлі мясом. Дня 23. с. м. зібрали ся різники і масарі Львова на віче, на якім енерґічно протестували проти розпорядження львівського маґістрату, на підставі якого місто взяло торговлю мясом і домагали ся внесення сего розпорядження.

 

Доріжня та нужда і пасивне розумовання директорів асекураційних товариств на дотеперішні домагання урядників, приневолили їх до остаточного кроку — страйку, який вибух в четвер 22 січня. — Всі бюра асекураційні замкнені, бо урядники не прийшли до урядовання. Дня 21 січня відбули ся збори урядників в їх стельовій орґанізації, де рішено домагали ся підвишки 75 проц., і виплати поборів місячних в марках, але в висоті дотеперішної виплати коронової. Доки не узгляднено їх домагань, урядники не будуть приходити до урядовання.

 

З Замарстинівського військового суду. Дня 22. с. м. відбула ся перед судом Д.О.Ґ. на Замарстинові розправа проти українських міліціянтів, братів Осипа і Михайла Ґнипів, літ 47 і 48, з села Жорниск коло Янова. Обжаловують їх, що вони оба, мимо сего, що не належать до пописових, орґанізували міліцію, служили при війську, ходили на патрулі, взяли до неволі польського офіцира і жовнірів, зле обходили ся з польською тамошною людністю, що підчас польської офензиви спалили міст коло Домажира та инше. До розправи покликано 40 свідків. Тому розправу три рази відкладено. За четвертим разом трибунал засудив обжалованих на 1½ року тяжкої вязниці, заостреної постом, темницею і твердим ложем, вчисляючи їм до кари пів року відсидженого вже аресту слідчого. Розправу вів майор Ґетінґep, обжаловував майор Орський, а боронили адвокати д-р Мазуркевич і д-р Волошин.

 

Нова Рада

27.01.1920

До теми