Не на злобу дня, а на злобу десятиліть закроюється те, що вже сталось й дальше діється між Українцями галицькими й наддніпрянськими.

В цьому смислі, це — страшна книжка: читаєш і — відчуваєш до болі, що й ми стали гіршими, й віра наша зменшилася, й захоплених бракує, й — національної наївности, чистоти й свіжости немає.

Відкритий лист до членів Української Національної Ради і Ради Державних Секретарів Західної Области Української Народньої Республіки і до Українського Національного Комітету в Злучених Державах Північної Америки.

Справа східної Галичини. — Гуцульщина гине з голоду! — Цінникова акція пекарняних робітників у Львові. — Підвишка ціни хліба. — Продаж білого хліба. — З тимчасової ради міста. — Пожежа в Тустановичах. — Півміліонова крадіж. — Цензура листів. — Чайно-пампушкові вечерниці.

Енунціяція представників українських партій.

Ріжні вісти.

(З приводу "Вистави сучасного малярства Галицької України" в падолисті 1919 р.)

Смерть забрала нам з Сосенком чи не найліпшого українського церковного маляря. На тім поли завела ся у нас латинізація церковної штуки, яка є проявою занедбання сеї галузи національної творчости. Саме Coсенко відновляє і відмолоджує наше церковне мистецтво і його традицію.