І.  

Де єсть сильно розбуджене товариске житє, там жившою струєю пливе і житє національне, политичне. На се мабуть не треба доказу, а хто би сумнївався в непохитність сего висказу, нехай загляне в исторію національного відродженя Чехів. Покрили они весь край густою сїтью товариств всякого рода. Кожде місточко має там і гимнастиків-"соколів" своїх, "сторожу пожарну" і співацкій "spolek", і свою "besed-y" і филії товариств економичних і кружок политичний.

  У Львові дня 20. лютого (4 марта) 1889.  

І. Рускі посли.  

І.   Нїмецкій орган Старочехів, Politik, помістив в ч. 27. з 27-ого сїчня с. р. таке письмо свого дописувателя зі Львова:  

 

Від часу до часу появляютіся по руских часописях статьї, критикуючі то заряд тої институції, то льокацію капиталів, однак нїхто не порушував хибної засади, на якій опираєся та институція, а від чого би властиво належало зачати, т. є. вишукати средство, котре би привело институцію до належного становища. Институція та потребує основної реформи, передо всїм в засадах, аби могла свобідно розвиватись і правдиву ціль осягнути, а до того можуть послужити досвіди, набуті в инших товариствах з тою самою цілею.  

У Львові дня 19 (31) сїчня 1889.   Потрясаюча вість прийшла вчера вечером з Відня. Цісаревич Рудольф, наслїдник трону, утїха і гординя свого батька, єдинак матери, надїя народів великої монархії, любимець всїх приятелїв мира, світла і поступу, помер наглою і несподїваною смертію. В самім розцвітї житя, коли молодечій запал єднаєся з мужескою розвагою, зійшов з поля, де ждала єго многа, велика і вдячна робота.