Недавно писав львівскій кореспондент петербургского польского Kraj-у, що "щось псує ся в наших середних школах", що в них можна добачити якійсь загальнїйшій хоробливий стан, якісь неправильности едукаційні. А між доказами на се нaвів факт, що з иніціятиви патрів Єзуїтів заложено серед молодежи середних шкіл тайне "товариство Маріяньске", котре в теорії має служити нїби лише реліґійним цїлям, а в практицї вирабляє шпігунів, доносчиків і псує молодїж.

виголошена при ґенеральній дебатї в палатї послів ради державної на 25-ім засїданю дня 19 н. ст. червня с. р.     [Дословно після стеноґрафічних записок.]   Висока палато!  

Поміщаємо отсю, прислану нам статю д. Яворского, написану в порозуміню з ширшим кружком львівскоі москвофільскоі молодіжі, через те, що се вже хоть слабонька опозиція супротів власного старшого поколіня, котра доси не має свого органу. Ми радо дамо місце й дальшим обіцяним статям, та тілько згори заявляємо, то не будемо йіх далі містити в орігіналі. Молоді москвофільскі опозиціоністи слушно бажають скасувати всяку язикову середину — бурсаччину нашоі москвофільскоі інтелігенціі, — але ж отся статя, як і надруковане передше письмо д.

 

  Уложив Василь Чернецкій, парох з Сїльця белского.   Вступне слово.  

Na każdym kroku niemal przekonywujemy się, że przesadny pessymizm nie ma u nas racji.  

[Комунікат клюбу]     I.   На нарадї послів руских, котра відбула ся у Львові дня 6 н. ст. цвітня, запали слїдуючі ухвали:   Посли рускі завязують рускій клюб посольскій, припоручаючи заразом п. Романчукови виготовленє проєкту проґрами а п. Телишевскому проєкту реґуляміну клюбового.   Обговорюючи і розбираючи становище, яке послам руским в радї державній заняти випадає, згодили ся всї присутні на слїдуючі засади:  

[На гopі Жижки.]   — Їдете до Праги? — спитав я стареньку бабусю, що всїла до мого ваґона на добрих дві годин їзди перед Прагою.   — Їду, пане! — відповіла бабуся по чески — їду до нашої Праги на виставу.   — А богато заплатили ви за карту? — спитав я.   — Нї, всего сорок крейцарів, але най би коштувало і сорок реньских, я би таки поїхала, бо то наша, ческа вистава.