[Польонізація. — Примір Чехів. — Наша політика.]  

  Під такою написею читаємо в нинїшній урядовій Gazet-і Lwowsk-ій:   "Рескриптом з дня 25 падолиста с. р. ц. к. міністерство просвіти і віроисповідань поручило завести в школах галицких правопись руску після ухвал анкети, котрі свого часу подані були, до прилюдної відомости. Подрібні зарядженя видасть в найблизшім часї ц. к. краєва рада шкільна."   До сего урядового оповіщеня додамо від себе кілька приміток на основі информацій з Відня, які ми одержали як-раз сегодня.  

  (Исторична студія.)   І. Де мешкали Дулїби?  

зібрало ся в недїлю вечером в сали Штадтмілєра поважне число Русинів львівских на запрошенє з порученя дотеперішного комітету, зложеного з кількох патріотів. Зібранє се спрошено в тій цїли, щоби ширшій круг Русинів заинтересував ся справою будови руского театру і заняв ся нею.   По відкритю засїданя послом д-ром Д. Савчаком збори вибрали на провідника нарад найстаршого віком п. Мандичевского, вислуженого совітника намістництва, а єго заступником сов. Т. Бережницкого.  

  виголошена в радї державній на 175 засїданю дня 1 н. ст. грудня с. р. при дебатї над фондом диспозиційним.   Висока палато!  

 

Зі Стрия.      

Сим разом хочемо бесідувати трохи обширнїйше, до чого спонукує нас сама важность справи. Язик бо єсть нашою найдорогоцїннїйшою спадчиною, котру плекати повиннисьмо як найстараннїйше.