Якось видатний тайський режисер Апічатпонг Вірасетакул на запитання: навіщо він знімає кіно – відповів: «Це форма терапії для самого себе. Це мій спосіб зв’язку з людьми та світом. Якби я не зміг знімати кіно, я би дозволив собі зникнути, нічого не утримавши у пам’яті». Можливо, у цьому ж дусі відповів би і французький кінодокументаліст Бруно Монсенжон. Не маючи жодної кінематографічної освіти, Монсенжон зняв близько 90 фільмів зі світовими музичними зірками. Але всі вони – здебільшого фільми про друзів, про пам'ять і про свободу, що дарує мистецтво.

При демократії ніхто ніколи не перемагає цілком і надовго, і кожна поразка є тимчасовою, так само як і жодна партія не має ніколи повної рації і не помиляється повсякчас ​  

Порядок тижня   Краще про такі події починати говорити мовою інформаційних аґенцій. Наприклад, так: «Третього червня поблизу села Мар'їнка Донецької області бойовики почали масований обстріл позицій українських військ, а потім перейшли в наступ. Того дня в результаті боїв загинули 5 українських бійців (з них під Мар'їнкою — 4), 39 були поранені. Під час бою під Мар'їнкою знищені 80 бойовиків, понад 100 отримали поранення. Також знищено 10 одиниць бронетехніки противника».  

Переважній більшості українців поза Галичиною Чортків відомий виключно своєю специфічною назвою. Світлини з дороговказами на кшталт “Сатанів-Чортків” реґулярно спливають у соціальних мережах, – мовляв, подивіться, які прикольні топоніми у тих западенців!  

​  

Краще зрозуміти страх можна, заглянувши в історію людства. Вона засвідчує, що страх – змістовна біологічна реакція на небезпеку, яка накопичує енергію на боротьбу або втечу й спричиняє те, що ми уникаємо ситуації, яку вважаємо ризикованою. Коли ж бояться того, що нічим не загрожує – павуків, поїздок автобусом (агорофобія) чи чужих людей (соціальна фобія), – й коли ці побоювання відчутно обмежують повсякденну діяльність і якість життя загалом, тоді старх перетворюється на тривожні розлади.

29 квітня 2015 року Божого відійшов у вічність Андрій Тузяк, син Юліана. 25 серпня мав би п’ятдесят два роки. 7 червня – сорок днів по ньому. В молодіжному середовищі з середини дев'ятдесятих років знаний як Отаман.    

05.06.1915, субота   Кюенші, Франція, 1915   Що дїєть ся на Україні.. Росийська Україна і теперішна війна. І. Боберський: Не викидайте на сьмітє! Кожду картку з теперішного часу треба переховати... Для історика сего часу всї ті листи і свистки будуть мати неоцїнену вартість.