16 липня 1919 року частини Української Галицької Армії (УГА) почали перехід через Збруч для з’єднання з Армією УНР. Це був черговий етап визвольної боротьби, але вже не на рідній Галичині.  

7 червня 1919 року почався героїчний наступ Української Галицької Армії, відомий в історії як "Чортківська офензива". Затиснуті поляками, неначе пружина, до "Трикутника смерті" між Дністром і Збручем корпуси УГА перейшли у контрнаступ під Ягільницею та Чортковим і відкинули польське військо на захід.  

11 жовтня минає 130 рокiв вiд дня народження славетного галицького скульптора Михайла Бринського.    

Спомин з-перед 22 років    

1917 рік. Мале моравське містечко Гогенштадт постій кадри 19. п. стрільців. Лежу у військовій лічниці. Щойно перебув важке запалення легенів. 14 днів лежав непритомний і тільки поволеньки приходжу до себе. Друг приніс часопис. На передовій сторінці: "Frieden mit der Ukraine" (Мир з Україною). Читаю і очам своїм не вірю. Чую, що бючки жвавіше пульсують. У грудях так щось несказано — гарне ворушиться.

(Спомин.)   Ось минає 20 літ, як ми переходили річку Збруч: було це 16. липня 1919.   Будучи на кілька днів раніш при етапній команді ІІІ. корпусу, зачув я випадково в Озерянах телєфонічну розмову ґен. Кравса з другим якимсь старшиною, мабуть кн. Льобковіцом, того змісту, що наша армія мусить робити відворот за Збруч.  

Ніч з 29/30. серпня 1919. р. Галицька армія протягом місяця серед побідних боїв з російськими большевиками, стала в віддалі одного дня від золотоверхого Київа.

Перейшли Збруч серед тяжкого вагання, вступили в свій, а чужий край.

(З крівавого шляху Галицької Армії).

Причиною першого відвороту над Збруч був рак, що жер молодий наш орґанізм державний. Сего нам не вільно промовчувати, бо як рака не виріжемо і не виелімінуємо з нашої суспільности, то він буде дальше жер нас, та не дасть нам відродити ся.