Сто років тому київська ЧК вбила Володимира Науменка, визначного представника першого покоління свідомих українців

(Відповідь акад. Єфремова акад. Студинському і Лівобічному.)

Того дня оформлено і затверджено акт поєднання двох, досі порізнених частин України. Розпанахане, од віків переполовине тіло національне зробило останній акт до того, щоб зростись не тільки духом — бо це давно вже зроблено, але і в політичних формах.

Під заг. "Під обухом. Большевики в Київі" видав Сергій Єфремов по увільненю Київа збірку статей (Видавництво "Вік", Київ 1918), в потрих ceй нинї найвизначнїйший публїцист закордонної України силкуєть ся дати підрахунок зисків і втрат большевицького періоду в історії молодої української держави. Із збірки сеї вибираємо статї п. з. "Підрахунки": в них одержить галицький читач зразок критичного розгляду провин і занедбань українського правительства. — Редакція "Дїла".   І.  

Під таким заголовком надрукувала „Рада" лист Сергія Єфремова з Криму про вражіня з могили одного з найсимпатичнїйших українських поетів — так дуже популярного у Галичинї — Степана Руданського. Читаємо в листї: