9 червня виповнюється 120 років від дня народження призабутого нині науковця, географа, дослідника Галичини, члена Наукового товариства ім. Т.Шевченка (НТШ) Володимира Огоновського (1896–1970).  

180 років тому, 3 серпня 1833 року народився галицький письменник, громадський діяч, мовознавець і літературознавець, довголітній голова “Просвіти” Омелян Огоновський (1833–1894).  

У Львові дня 17 н. ст. жовтня 1891.   До справ для Русинів в шкільництві дуже важних, а котрими правительство — єсли має щире наміренє зробити де-що доброго для тяжко покривдженого народу руского — повинно би як найскорше заняти ся, — належить справа катедр руских на львівскім університетї.  

Користачи з ласкавого дозволу редактора "Часописи Правничої", перепечатуємо з неї для Читателїв "Дѣла" першу, яка доси появила ся, ширшу житєпись бл. п. Олександра Огоновского, в котрій начеркнена теплою рукою дїяльність незабутного покійника яко писателя, яко дїятеля на поли народнім і яко професора.       ***  

  Вже по 2-ій годинї з полудня зачались громадити численно Львовяне переди домом жалоби на площи Академічній. Віз похоронний, запряжений в чотири конї і другій віз на вінцї, з предприємства похоронного Entreprise des роmрes funebres, та численні хоругви братств церковних з церкви св. Юра і Волоскої — вказували, що за хвилю двигнесь домовина Покійного на місце вічного супочинку.  

  До найкрасших днїв, яка галицка Русь прожила в послїдній добї свого политично­го житя, належить безперечно день вчораш­ний, день перших загальних зборів „На­родної Ради“. Такого одушевленя, такої солидарности і однодушности в поглядї нa найжизненнїй­ші питання нашого народного житя, таких проявів горячого патріотизму в так зрїлої самосвїдомости і почутя народних обовяз­ків які показали всї верстви нашої су­спільности репрезентовані на загальних збо­рах „Народної Ради“, може нам позавиду­вати кождий навїть дуже образований і ви­соко культурний нарід!