Мабуть, ніщо так не ілюструє вираз «Так минає слава земна», як невеличке селище Смотрич, що на Хмельниччині. Нині це – звичайне селище міського типу, яких сотні (навіть не райцентр), а колись то була столиця величезного Подільського князівства , яке простягалося від межиріччя Стрипи та Золотого Потоку (теперішнє Тернопілля) до Дніпра. За мірками тогочасної роздрібненої Західної Європи, то було нівроку.  

Виголошено у Пліснеську 24 липня 2013 року на «Ольжиних читаннях» та 24 липня 2014 року на IX «Ольжиних читаннях».        Свята Ольга. Давня болгарська ікона.     1  

Йосиф Ливчак    

20 листопада 1919 року Найвища рада Паризької мирової конференції схвалила проект “Статуту для Східної Галичини”, який надавав Польщі мандат на управління цією територією на 25 років. Статут передбачав для Галичини обрання автономного Сейму, власний уряд і рівноправність двох державних мов – польської та рутенської (української). Але через протести польського уряду Статут так і не вийшов за рамки проекту.  

І. Домініканська традиція   Сторінка рукопису Мартина Ґруневеґа. План домініканського монастиря з поясненнями   1  

"Лист покликав у дорогу", – любили писати радянські журналісти. Нас покликав не лист, нас покликали... акварелі.   Наполеон Орда. Загальна панорама села Нове Поріччя. Кольоровими крапками позначені об'єкти, відвідані експедицією "Збруча"    

570 років тому, 10 листопада 1444 року біля болгарського міста Варни сталася битва, яка мала поважні наслідки для Європи. Поразкою християнського лицарства, серед якого  були загони галичан і подолян, закінчився останній хрестовий похід, а переможцям-туркам уже ніщо не перешкоджало здобути Константинополь і зробити його своєю столицею.   Ян Матейко. "Битва під Варною"    

До азбучної заверюхи 1859 р.     Ім’я Йосефа Їречка (1825-1889), визначного чеського вченого, політика й діяча партії чеських консерватистів 50-70 pp. XIX ст. – тісно в’яжеться з т. зв. азбучною заверюхою в Галичині 1859 р.   Перебіг справи відомий.  

Єдиний християнський храм у світі, в якому на фресці «Страшний Суд» у пекельному вогні горять найодіозніші комуністичні вожді, височіє на скелі над Збручем.