"Все проти нас, земля і небо, могила викопана нам". Картина, яку описали українські белетристи навколо біографії сина Хмельницького, виразно натякає на постгеноцидний синдром

В експозицію Львівського історичного музею повернули портрети Тимоша Хмельницького та його дружини Розанди Лупул-Хмельницької. Як писав Z, обидва портрети викрали у 1960 році з постійної експозиції музею на площі Ринок, 24, і повернути їх вдалося щойно через 56 років, після спроби продажу на одному з інтернет-аукціонів. Сьогодні, 14 лютого, відбулась офіційна презентація відреставрованих картин під гаслом «Закохані повертаються».  

Після 56 років поневірянь сьогодні, 28 жовтня 2016 року, до Львівського історичного музею повернулись портрети сина Богдана Хмельницького Тимоша та його дружини Розанди Лупул-Хмельницької. Диптих викрали з експозиції музею у лютому 1960 року за невідомих обставин. Як вже писав Z,  у вересні цього року портрет Розанди виставили на продаж на інтернет-аукціоні Violiti. З цього й почалося повернення портретів додому.  

    Завтра, 28 жовтня, Львівському історичному музею офіційно передадуть дві картини, які викрали з експозиції більше 50 років тому. Йдеться про портрети сина Богдана Хмельницького Тимофія та його дружини Розанди Лупул-Хмельницької, які найімовірніше є шлюбними портретами подружжя і, відповідно, датуються серединою XVII століття.  

  Приблизно за два тижні Львівському історичному музею повернуть портрети Розанди та Тимоша Хмельницьких – невістки та зятя Богдана Хмельницького. Власник, який спочатку намагався продати одну з них – портрет Розанди – на інтернет-аукціоні, вже віддав обидва твори мистецтва в СБУ Кіровоградської області, розповів директор Львівського історичного музею Роман Чмелик, інформує Музейний простір.

Дві картини, що викрали з Львівського історичного музею у 1960 році, найближчим часом можуть туди повернутися. Йдеться про портрети сина Богдана Хмельницького Тимофія та його дружини — Розанди Лупул-Хмельницької, які найімовірніше є прижиттєвими портретами подружжя і, відповідно, датуються серединою XVII століття. Після 56 років невідомості одна з них «випливла» на одному з українських інтернет-аукціонів.