Як називати українською мовою давнє княже місто в долині річки Сян? І як цю назву наголошувати? Початок топонімічно-філологічної дискусії.

125 років від дня народження Лева Ґеца і 90 років від часу заснування у Сяноку Музею лемківської культури, що ним опікувався художник. Ці два ювілеї відзначаємо цьогоріч

    Петра Обаля вважають останнім романтиком галицького класичного мистецтва. Навіть у роки фінансової скрути він не зміг перекваліфікуватися з митця на «заробітчанина». Писав і різьбив свої твори з душею і, не змагаючись за нагороди та визнання, увіковічнював у них своє особливе замилування світом. Тридцять років тому Петро Обаль, доживши майже до дев’яностки, відійшов у вічність.     «Польський» період творчості    

У квітні відзначатимемо 120 років з дня народження Лева Ґеца (а у грудні ще раз згадаємо його з нагоди 45-х роковин смерті). Попередні наші публікації про видатного галицького митця (за 4 лютого та 26 лютого ц. р.) стосувалися переважно львівського періоду його творчості. Цього разу – про сяноцький і краківський періоди.      

Не лише історик чи дослідник духової та матеріяльної культури Лемківщини поїде радо до княжого города Сянока до музею "Лемківщина", але поїде туди з найбільшою приємністю кожний українець, якщо бодай раз оглянув зібрані експонати. А в музею дійсно зібрані твори високої народньої культури, цієї найздоровішої частини українського народу по цей бік Сяну аж по Попрад — лемків.