У Словаччині триває політична криза. Найглибша з часу утворення республіки шляхом сепарації від Чехії. Спричинило її вбивство журналіста, котрий пов’язав вітчизняний уряд з італійською мафією. Навіть відставка прем’єра поки що не вгамувала пристрастей у суспільстві.    

Вражіння прогульковця   Доходило пекуче, — серпневе полудне — як на легкому, мнякому "Форді" вїзджав я на словацьку територію. Ще метер-два — і я вже за "границею".   Сонце пекло в лице, осліплювало очі, вперто до живого добиралося. Мотор, що досі гудів, скомлів — здавалось плакав із утоми і болю, здобуваючи метер за метром важкий граничний верх — минув білі граничні стовпи і тихо покотився вділ. На стовпах — ще старі знаки ЧСР, із львом, та велика буква П із орлом по другому боці.   Тільки свічки й воску...

І нині є мрією багатьох людей, щоб бодай один раз в житті перейти якийсь кордон, бути — хоч коротко, але все ж щоб бути в іншій державі і звідтам післати привітання товаришам, знайомим ну і очевидно дівчині. Та сьогодні, на жаль обставини такі, що мало є таких держав, сусідів Великої Німеччини, куди б міг українець безпечно й сміло поїхати. Остаточно поїхати ще можна, та вернутися трудніше. Одним таким сусідом, куди і українець безпечно може заглянути, це Словаччина.