В наших руках відпис жалоби варшавських російських батюшок до німецької влади на те, що українці хочуть мати власну українську Церкву й поборюють їхні русифікаційні заходи. "Льоґіка" цієї жалоби, "доказовий матеріял" і "христіянськість" авторів жалоби такої вартости, що можна бути спокійним, як німецька влада оцінить їx. Зате їхня аґресивність і перекручування фактів у жалобі такі неімовірні, що обійти мовчанкою цей "історичний" документ неможливо.

Холм, 5. серпня 1940.   "Еst ist eine alte Geschichte, doch bleibt sie immer neu"  

В життю народів бувають сумні роковини, яких годі не памятати. Такими роковинами для Холмщини є рік 1940. Саме 600 років тому, т. є в 1340 р. впала Галицько-Волинська держава від нахабної руки польського короля Казимира й Холмщину разом з Галичиною прилучено до Польщі.   Понад чотири й пів століття польського панування на Холмщині — це жахливі часи, що довершилися уже в новій Польщі в 1918—1939 рр.  

І.   Руки до праці й праця для рук   Холм, 6. червня 1940.  

(Некрольоґ).