«Зараз Україна несе на собі тягар європейської системи безпеки. Якби ця система працювала, не було б російського вторгнення до Грузії, сепаратизму в Молдові чи теперішньої ситуації на Донбасі», — вважає Едвард Лукас, британський журналіст, публіцист, старший редактор авторитетного і впливового журналу The Economist, старший віце-президент Центру аналізу європейської політики (CEPA).

  Катерина Міхаліцина. Тінь у дзеркалі. ‒ Львів : ВСЛ, 2014. ‒ 159 с.   Краса та істина в однаковій мірі мають стосунок до буття ‒ а саме у тому, як вони розкривають буття сущого. (Мартін Гайдеґґер «Ніцше»)   Моя душа поскаржилась на втому, Вмостилася в некошеній траві І склала крила тихо, як метелик. (Катерина Міхаліцина «Втома»)  

   

На найближчому засіданні Львівської міської ради депутати знову повернуться до питання декомунізації. Точніше, депутати хочуть порушити питання про комісію, яка мала би провадити інвентаризацію об'єктів, що містять комуністичну символіку, і яка й досі не запрацювала. Здавалося б, у Галичині такій комісії і робити вже не буде чого, однак це не зовсім так. Для Львова дискусійним було і залишається питання доцільності збереження (чи демонтажу) Монументу слави на Стрийській. Тепер заговорили про барельєфні зірки, серпи та молоти на фасадах будиків на вулиці Городоцькій…

«Іноземців, які хочуть вивчити українську мову, щораз більшає. Натомість спеціалізованої літератури для цього взагалі немає», — каже викладачка української мови УКУ Мар'яна Бурак. Вона, разом з колеґами з університету, взялася за розробку трирівневої (від елементарних знань до найвищого рівня) серії підручників, яку назвали «Яблуко».  Перший підручник вже у вжитку, решта два з'являться до кінця цього року.  

Львів`янка Леся Шульц живе у Польщ вже  майже десять років. Там її називають «польська українка». Там створила сім’ю. Там будує своє майбутнє. Але так само, як і у рідному Львові, для неї дуже важливим є – музика і  спів. Свою манеру виконання Леся Шульц категорично не хоче обмежувати жодними рамками.  Але погоджується із тим, що вона є незвичною, зокрема для Польщі. Адже співає вона – завжди українською. Поєднання елементів авторської поезії із фольком та джазовим супроводом створює особливий стиль, який викликає зацікавлення у польських слухачів.

  Олександр Михед. Астра. – Львів: Видавництво Аннети Антоненко, 2015. – 212 с.   «І все ж потойбіч топік та економік, лібідових і політичних, що постійно тяжіють до виробництва (матеріяльного і чуттєвого) у ціннісній площині, існує ще і схема суспільного відношення, котра базується на знищенні цінности…» Жан Бодріяр  

  Див. «Національний музей у Львові: фатальний 1952-й …»     Держава дбає про охорону, примноження і широке використання духовних цінностей для морального й естетичного виховання радянських людей, підвищення їх культурного рівня. В Українській РСР всемірно заохочується розвиток професіонального мистецтва і народної художньої творчості.