У одному з інтерв’ю з Вірком Балеєм (композитором, диригентом і піаністом, що прожив усе свідоме життя поза межами України, але лишився діяльним патріотом) я прочитала фразу: «Своїх треба пам’ятати не тільки в роки великих ювілеїв». Можливо, те, про що хочу розповісти, і стане початком послідовного діяльного «пам’ятання своїх»?.. Маю на увазі два концерти «На пошану Миколи Колесси», що відбулися в першій декаді грудня в залі Львівської філармонії.