Розмовляла Аріна Радіонова

«Критик», якщо вірити словнику, – людина, здатна вершити суд: розбирати, звинувачувати, пояснювати, вирішувати, засуджувати, ухвалювати… Арт-критик, відповідно, теж. Але якщо арт-критик не співатиме митцям дифірамби, а насправді почне «критикувати»\ аналізувати, тобто, вийде за межі «клубу друзів по зацікавленням» (митець-куратор-арт-критик), то відразу почує: «критики нічого не розуміють», «критики навішують ярлики». Принаймні, так є в Україні.
За брудними вікнами першого поверху можна побачити невеличке приміщення. Потрапити в середину можна лише з 15 до 17. Іноді на папірці А4 при вході можуть з’явитися інші цифри. 2 години на день – рівно стільки працює Центр Сучасного Мистецтва у Франківську – місце, де на відкриттях виставок по шкірі пробігають мурахи від застиглого у повітрі стогону митців, в якому вчувається увесь їх жаль за «золотими» минулими часами.
«Для мене результат – це проект», – акцентує в своєму інтерв’ю для «Z» директорка нового Центру польської культури і європейського діалогу у Івано-Франківську Марія Осідач.