Інтенсивна міська колонізація колишніх княжих володінь Романовичів відбулася після захоплення галицьких земель Казиміром III.     Історичне тло    

В імені українського маляра XV століття можна побачити вірменське слово «вовк», а відтак – спробувати виявити його вірменських родичів. А ще – відчути причетність митця до частини фресок, намальованих 1418 року в королівській каплиці Люблінського замку.   1   Що ми знаємо про митця?    

Не шукайте Червоногород у списку міст і сіл України – даремна праця. На сучасних мапах знайти його теж проблематично – хіба що вони дуже докладні, з позначками чи не кожного урочища. Від колись велелюдного міста нині залишилися вежі колишнього палацу, пустка старого костелу й офіційна назва «урочище Червоне».   Дитячий табір поруч із рештками замку    

630 років тому, 18 лютого 1386 року у Кракові відбувся шлюб 12-річної польської королеви Ядвіґи І з великим князем Литви (з 1377 р.) Владиславом Ягайлом (Яґєлло, Jagiełło, 1351–1434). Цей шлюб заснував нову династію Ягеллонів, яка правила у Центрально-Східній Європі майже двісті років. Під її правлінням опинилися Польща, Литва, Галичина, Україна, Білорусь та – на деякий час – Чехія, Угорщина, Волощина, Прусія.  

570 років тому, 10 листопада 1444 року біля болгарського міста Варни сталася битва, яка мала поважні наслідки для Європи. Поразкою християнського лицарства, серед якого  були загони галичан і подолян, закінчився останній хрестовий похід, а переможцям-туркам уже ніщо не перешкоджало здобути Константинополь і зробити його своєю столицею.   Ян Матейко. "Битва під Варною"    

Краків, хоч зберігав дуже довгий час характер чисто польського міста, зміняв нераз продовж перших віків свого історичного життя власне політичне обличчя. Був це вислід таких історичних чинників, як кольонізація міст німецькими осадниками, родові взаємини польських королів (головно елєкційних), то-що. Ті чужі впливи виступають зокрема помітно у Вавельській катедрі і кожного мусить вразити це дивне явище, що між тими памятниками є розмірно дуже мало творів чистого польського мистецтва. А бачимо там архітектуру італійців, образи німців, стінні фрески українців.