Жителі Гуцульщини створили унікальний світ дивовижних міфів і легенд, химерних прикмет і забобонів. Кажуть: щоби зрозуміти гуцула, треба самому вродитися гуцулом. І йдеться зовсім не про специфічну гуцульську говірку, а про незбагненну своєрідність гуцульських традицій і звичаїв. Бо ще можна запам'ятати, що ґражда – це така гуцульська садиба, а маржиною гуцули називають худобу. Значно важче втямити гуцульські повір'я, в яких змішані язичеські вірування i християнство, випробувані століттями народні прикмети i просто забобони.  

Можливо, це наслідок демонізації нашої влади або люди просто від безсилої люті ладні вхопитися за будь-яку рятівну соломинку:  на євромайданах чуються голоси про необхідність застосувати до ворогів євроінтеґрації магічну зброю – ворожбу та прокльони.  

Гуцули були першими «фільозофами». «Фільозоф» – то є сказане по-грецки. Значит то само шо: «мудрагель». А то сказане по-грецки аби не пизнати. Бо пощо то всьо знати, єк було напочєтку?

 

    Зі мною Черемош говорить про днів минулих давній світ, І перегукуються гори луною тужною трембіт. Стою один в огні аврори, що серце сповнює моє І образ Довбуша суворий над полонинами встає. Свого життя квітучі роки віддав для бідних він людей, і кров тече струмком широким з його прострелених грудей. Спокійно Спи, герою милий, У переможному бою, Ми ворогів твоїх розбили, здійснили мрію ми твою. Ти йшов на бій, разом із нам,

Публікується за виданням:  газета "Діло" (Львів), чч. 184-188  (15 005 - 15 009), 23-27 серпня 1938 р.     ПРО АВТОРА 

[Ватаги Олекса Довбущук і Василь Баюрак.]