Рослини у гербарії, двовимірні та лінійні, ніби втрачають життя, але водночас око, незвикле до такої форми, вживлює їх у ґрунт тривимірності, допасовує середовище. Ніби не може змиритися з тим, що рослину позбавили історії та тяглості, жовтіння та відмиранння. Гербарії – це не історії розвитку, це схоплений момент, зупинене життя, змінене, перенесене на іншу площину. Розпластане листя, симетризовані та викінчено ідеальні навіть в неідеальності, загостреність ліній, акцентування ритмів. Це перебільшення ознак і водночас применшення властивостей.
02.12.14 | |