Ми не знаємо справжнього Курбаса. Нам лишається тільки здогадуватись, на які обрії міг би вивести Україну Курбас, якби у нього було б ще років 10-20. Взагалі, ми не знаємо, на що були здатні Куліш із Курбасом, якби вони творили у вільній країні.

Режисер пояснював: «Театр мусить вносити неспокій, мусить ставити дражливі питання — в цім його громадсько-поступова роля. От чому, якщо встановлюється цілковитий контакт з глядачем, то наспів момент або закрити театр, або шукати нових шляхів».

Мандрована конференція «Всюди буйно квітне Черемшина!» (до 150-ліття корифея Покутської трійці) у Снятині, Кобаках, Делятині – трьох знакових топосах Марка Черемшини

Європейська освіта, досвід, світоглядна обізнаність у питаннях історії, культурології, філософії та досконале орієнтування у сучасних мистецьких тенденціях дозволила Курбасу досягти висот у театральних інсценізаціях і з легкістю розгромити москву.

Щоб стався досвід STEREO, треба надіти навушники. Голос у них підкаже, не віднімаючи свободи, та дозволить вирішувати самостійно, що вважати художньою метафорою, а що — реальністю.

Був переконаний, що театр може впливати на людину, формувати її світогляд, пробуджувати її національну свідомість. У 1920 році в своєму щоденнику режисер писав: «Були такі, що плакали за нами. Були такі, що тільки наші вистави зробили їх свідомими українцями».

27 та 28 липня у Львові відбудуться відкриті покази курсу «Сценографічна майстерня: структура, світло, рух» за методикою школи фізичного театру Жака Лекока, що за ініціативи Миколи Набоки є стимулом деколонізаційних процесів у вітчизняній театральній освіті.

VESNA у складі Мар’яни Садовської, Крістіана Томе та Маркуса Брауна, а також їхні гості Олег Каданов і Стас Кононов брали участь в asphalt Festivalі, який відбувся недавно в західно-німецькому місті Дюссельдорфі. Творили весну, наповнювали спраглі серця сенсами та смислами, пророкували перемогу життя.