Роман Турин чимало  в чому був одним із перших – першим фотохудожником в Галичині, який робив фотомонтаж, одним з перших, хто брався за документальні стрічки, першим, хто побачив митця у Никифорі Дровняку…

Кожна мова має свої конотації, кожна культура – свої асоціації, своє (під)свідоме, можливо, навіть неусвідомлюване читачем і не завжди вловлюване перекладачем… Передати всі значення, алюзії, тіні смислів – завдання, яке можна вважати неможливою місією. Але це не означає, що цього не треба прагнути.

Вже всьоме у Львові відбувся Міжнародний фестиваль «Відкриваємо Падеревського», який тривав упродовж 16-25 листопада. Його програму склали чотири події, участь у яких взяли знані виконавці, колективи та композитори з України, Польщі та США.

Книжка «Історія європейського джазу: Музика, музиканти і публіка в контексті» – перший масштабний огляд, унікальне джерело інформації, безпрецедентна панорама історії європейського джазу в ХХ столітті, у створенні якої узяли участь 45 авторів.

Тема іншого погляду на фінансування та функціонування оперних театрів та присутність у їхньому репертуарі спеціально написаних для них сучасних творів зазвучала у Одеському національному академічному театрі опери та балету.

Якби можна було уявити це місто на звук, то воно б звучало шумом індійського сітару, човганням людських ніг, схриплими голосами людей і тихими молитвами. Весь цей музичний меланж мав би доповнювати химерний оркестр – каркання чорних ворон та гучні удари клавіш роялю.      

Соло одного актора в операх сучасних композиторок України, Болгарії та Японії: на XVII Міжнародному фестивалі оперного мистецтва імені Соломії Крушельницької слухачів познайомили із незвичним на наших теренах жанром моноопери.

Сценографії практично немає, лише «тумани», з яких виринають герої як привиди нашої чи режисерської уяви. І музика, яка б’ється в унісон з їхніми серцями.