◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Кандидати на греко православний престол архіепископскій в Чернівцях. Черновецка Gazeta Polska на основі добрих як впевняє, информацій доносить: "Буковиньске правительство краєве давно вже переслало до Відня свою пропозицію, на основі котрої цїсар, вислухавши опінії міністерства, видасть рішенє. Правительство краєве поручило на першім місци теперішного адміністратора, архимандрита о. Чуцерковича, котрий цїлком не заявляв анї не задумує заявити, що сеї гідности не прийме. На другім місци єсть пропонований о. Репта — а на третім протоигумен монастиря в Сучаві. Однак вигляди сего послїдного, як з політичних так і особистих взглядів, суть майже нїякі; єго підпирають лиш прихильники політичного напряму пок. митрополита Морарію-Андрієвича. Вже більшу запоруку спокійної управи дає особа о. Репти, хоч в міродатних кругах не цїлком довіряють позорній безсторонности сего кандидата і певно не без основи добачують в нїм тихого віроисповідника засад румунізаторских. Натомість безусловною симпатією місцевого правительства тїшить ся о. Чуперкович, яко чоловік льояльний і змагаючій виключно до того, щоби всяку політику національну усунути з адміністрації церковної. Поголоски о мнимім зреченю кандидатури зі сторони о. Чуперковича мають своє жерело з сильній опозиції, яку ся кандидатура стрічає між шовіністами зі школи пок. митрополита. Вплив румунізаторів єсть ще нинї в консисторії і між світскою интеліґенцією досить могучій і він се як тут, так і у Відни, робить все, щоби лиш не втратити дотеперішного значіня в зарядї церковнім. Именованє не наступить скорше, аж коли дефінитивний кабінет уконституує ся."

Археольоґічні нахідки в селї Чехах повіта брідского збогатили ся сими днями новими оказами. На цвинтариску поганьскім видобуто з глубини 35 цм. під орною землею кістяк 1.55 цм. довгій. Наоколо шиї мав він 9 гузиків з бронзу — вісїм більших а один меншій, дальше масивний нашийник з бронзу і маленькі камінні коралики, котрі в воздусї почали крушити ся; коло ушей мав ковтку з бронзу; низше шиї найдено бляшку з бронзу а на обох руках бранзолєту з бронзу грубости мизинного пальця; коло грудей мав шпильки з бронзу на 18 цм. довготи а низше грудей з обох боків бронзові бляшки з ушками; на грудях мав бронзові украшеня в формі рурок з бронзу. Сей кістяк лежав головою на полудневий всхід а коло него найдено також два малі кремінні ножики. На тім цвинтарищи найдено вже до яких 40 кістяків, а нї один з них не був так украшений, як тепер розкопаний. При дальших розкопах найдено ще богато кістяків, з котрих деякі були довготи 1.60—1.65 цм. Один з них мав зелїзний нашийник а в головах єго найдено мале горнятко. При иншім, 1.55 цм. довгім, найдено зелїзний ніж в головах, двоє маленьких горняток і лук з кости, котрий лежав повисше горняток. Зараз коло сего лежало шість більших зубів якогось нетеперішного звіряти, здаєсь жубра. При однім там кістяку найдено в ногах дві звірячі голови, одна також з такими самими зубами, а при другім красно орнаментований сагайдак [Коcher] кістяний. При всїх тих кістяках лежали менші і більші горнятка, а між ними найшлись дві великі глиняні урни з людскими кістьми на-пів спаленими, дальше красно емаліована скручена шпиля, котра має виразну форму звитого вужа. Замітне се, що при дальшім копаню в напрямі на північ кістяки лежали вже у відміннім положеню, бо головою на полудне. При сих кістяках уже мало бронзу, за те більше зелїза, відтак устає цїлком бронз і при кількох кістяках найдено само зелїзо а то: зелїзні стріли, зелїзні шпилї, зелїзні нашийники і пр. Взагалї замічено, що се цминтариско в напрямі на північ зміняє свою фізіоґномію, бо при кістяках находить ся більше зелїза а бронзу дуже рідко, а де виключно находить ся зелїзо, там не видко уже горняток і урн. Розкопи там переводив від 8-ого до 19-ого серпня учитель школи народної в Чехах п. Сподарик після инструкції і під доглядом д-ра Шараневича, котрий приїхавши до Чех винайдені цїнні предмети посортував і забрав з собою до Львова враз з дневником розкопів.

Університет львівскій мав минувшого курсу загалом 1413 слухателїв — на богословію 310, на правах 906, на медицинї 68 а на фільософії 129. З загального числа 1413 слухателїв було: народности рускої 406 — [з того 223 на богословію, 139 на правах, 16 на медицинї, 28 на фільософії] а народности польскої 1002 [з того 87 на богословію, 762 на правах, 52 на медицинї, 101 на фільософії] і народности нїмецкої 5 [всї на правах]. Після віроисповіданя було: 417 греко-кат. [отже між ними 11 перакинчиків на Поляків], 696 римо-кат., 11 евангеликів, 1 всхідного обряду і 281 жидів [з котрих 236 було на правах, 23 на медицинї і 22 на фільософії]. Число слухателїв польскої народности скріпили значно — bracia wyznaniа mojżeszowego.

Страшна буря лютила ся дня 20-ого с. м. в Буску. Як нам з відтам пишуть убив грім два конї і вдарив також в захоронку Sióstr miłosierdzia.

Огнї. В Клекотові повіту брідского згоріло оногди 7 господарств.

Отроєнє грибами. Дня 18-ого с. м. пійшов господар Пясецкій з Шумлян, повіта підгаєцкого, враз з жінкою до двірского лїса на гриби. Вечером назбирані гриби зварили, і зїли та таки тої cамoї ночи померли. — В Кокошницях повіта скалатского затроїло ся грибами в одній хатї четверо осіб, а троє з них померло.

Нещасні пригоди. В Дрогобичи при будові будинку ґімназіяльного, підчас підтяганя зелїзних шин в гору упав з руштованя бальок і ударив робітника Ивана Солтиса так нещасливо, що помер на місци. — В Старій ропі повіта староміского вийшли господарі з дому та лишили в колисцї тримісячне дитя без догляду. Підчас того зайшла в хату безрога, витягнула дитину з колиски та виїла цїлу задну часть голови. Недбалій матери дитини виточено карне слїдство.

Чи біцикль — підвода? Один з судів повітових в Буковинї не признав звороту коштів подорожи комісійної одному нотареви, а свою відмову мотивував фактом, що нотар на сю комісію їздив на біциклю, отже не уживав підводи. Мабуть нотар зробив відклик від того ореченя — а цїкаво яке западе рішенє.

Дрібні вісти. В Маґерові повіта равского побив господар Кароль Матерна свoю 11-лїтну пасербицю Олену Пехникову так сильно, що в наслїдок сего невдовзї померла. В сїй справі заряджено слїдство.

Дѣло