Руско-народний театр остаючій під зарядом "Рускої Бесїди", переїде з Монастириск дня 26 н. ст. с. м. до Бережан, де в умисно вибудованій аренї на міскій площи розпічне з днем 27-ого с. м. т. є. ві второк — цикль своїх представлень народною оперетою Артимовского "Запорожець за Дунаєм". Представленя відбувати ся будуть кождого вівтірка, четверга, суботи і недїлї. — Не сумнїваємось, що Русини з Бережан і з околицї щиро повитають і піддержать свою рідну сцену, котра — як свідчать основні і совістні справозданя о нашім театрі в часї недавного єго побуту в Станиславові — вповнї на те заслугує.
Гостина Мадярів у Львові. Два днї, в середу і четвер, шуміло у Львові від радости, що до Львова приїхало мадярске товариство співоче з Дебречина разом з капелею циганьскою. Дебречиньскі співаки устроїли прогульку з нагоди отвореня шляху Вороненка-Кереш-Мезе, а відтак загостили до Львова. У Львові завязав ся на-борзї комітет для повитаня мадярских гостей. Повитанє мусїло після проґрами випасти величаво і шумно, щоби задокументувати, що Polak і Węgier, dwa bratanki... В середу по полудни комітетові з членами ради міскої і з музикою "Гармонією" вижидали на двірци головнім приїзду Мадярів, а по обосторонних промовах, польскій і мадярскій [котрих, розуміє ся, взаїмно не розуміли] та по грімких покликах eljen, відвезено Мадярів до готелю Imperial. Відтак оглянули Мадяри панораму рацлавицку, а вечером явились в огородї Стрільницї на пир складковий. В часї пиру співала "Лютня", співали Мадяри, грала музика циганьска, говорились промови, а вкінци деякі підохочені Мадяри пустились чардаша. В четвер по полудни в огородї Єзуїтскім устроєно [за вступом 20 кр. від особи] концерт, на котрім мали виступити Мадяри. Публики зійшлось много, а що між нею була замітна скількість Поляків mojżeszowego wyznania, то вийшли аж trzy bratanki... По переспіваню по мадярски в супроводї музики піснї Boże coś Polskę, вийшли Мадяри на ґалєрію і там зачали ся для них овації. Першій кликнув презідент міста Мохнацкій, вихилившись по-за ґалєрію: Niech żyją nam goście węgiersсy! а в огородї залунало eljen, — однак коли притихло, дав ся почути грімкій, звучний голос одного академика: Panie Mochnacki, a Morskie Oko! Зробив ся заколот і від тепер уже не так грімкі були eljen-и. Мадярам вручено лавровий вінець, а по продукціях вокальних [котрі, що правда, не визначались анї визначними голосами, анї милозвучними мельодіями] наступив комерс, що тревав до пізної ночи. Вчера рано відїхали Мадяри, — а Львів тїшить ся, що мав в сезонї огірковім таку "шопку", на котру виасиґновано з фондів міскиx 500 зр.
Цїсар санкціонував ухвалений галицким соймом закон о полекши в примусї лєґалізації нотаріяльної — именно при документах призначеных до интабуляції в дрібних справах.
Дрібні вісти. В Братковичах під Городком убив оногди грім пастуха і корову. — В Замарстинові коло Львова вибухла сильна віспа. — У Львові на ґрунтах Гіліха має повстати нова улиця а получить улицю Личаківску з Пекарскою. — Львівскій маґістрат знов наказав, щоби в наслїдок нових випадків скаженини наложено псам намордники або воджено і их на шнурку. — В родинї бельґійскій Ван де-Шмісен позбавили себе житя в часї одного тиждня чотири брати. — Ґенеральна рада банку австро-угорского порішила завести в Бучачи філію кореспондуючу з філією станиславівскою. — Посїлість Новоселиця, Новоселиця нова і Подолиця коло Заболотова повіту снятиньского купив від Конст. Комєровского Лев Теодорович за 128 000 зр. — Міністерство торговлї увільнило елєвів будівництва почт і телєґрафів від обовязку складаня испиту з приписів почтових, однак зобовязуючи их і на дальше складати испити телєграфічні і елєктромеханічні.
Дѣло
24.08.1895