◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Страшна пригода. В день Преображенія 18-ого с. м. підчас богослуженя в церкві в Рогізнї коло Самбора заняла ся занавіска на престолї в наслїдок зле уставленої свічки. В одній хвили настала паніка і нарід з криком "горить" кинув ся товпою до головного виходу. Не помогло накликуванє проповідника анї притомнїйших людей, — в одній майже хвили утворила ся при виходї формальна жива стирта, в котрій погибло троє людей з сїл околичних а то: селянин з Надиб, дївчина з Воютич і жінка з Ракової, а богато осіб потерпіло тяжші ушкоди — одним повибивано очи, другим поломано ребра а богато єсть лекше покалїчених. Зойки, плачі і накликуваня довго лунали ще в ночи по селї як і по дорогах з Рогізна, куда везли ранених домів.

Про увязненє россійских офіцирів в Галичинї — о чім ми згадували вже вчера — подає Gazeta Lwowska такі вісти: Дня 18-ого с. м. о годинї 6-ій вечером, упав коло стації зелїзничої Нова гребля в повітї ярославскім великій бальон, з котрого висїли офіцири россійскі: штабовий капітан Лихачев і лейтнант Мірний з Ивангорода [Демблина] а також професор института астрономічного в Новій Александрії [Пулавах] Коломийцов. О сїм фактї прибути бальоном трех осіб з-за границї на територію галицку повідомлено сейчас старосту в Ярославі і той вислав до Нової греблї комісаря повітового, щоби перевів слїдство. Комісар, переслухавши подорожних, набрав пересвідченя, що подорож бальоном мала на цїли студії метеорольоґічні та що подорожні зовсїм не мали наміру висїдати на території австрійскій а змушені були до сего тим, що бальон гнаний сильним вітром пійшов в напрямі до Галичини. Староство повідомило о сїм випадку команду X-ого корпусу а власти війскові також не найшли причини до интервенції. З огляду на се принято подорожних россійских дуже гостинно і позволено им повернути нинї зелїшницею на Краків і Щакову до границї россійскої. До Щакової відпровадив их капітан штабу ґенерального п. Петрашкевич.

Гірництво нафтове в околици Устрик долїшних починає ся розвивати. Послїдними часами завязало ся кілька нових предприємств, а то в Головецку, Райскім, Штайнфельзї, Гошові, Соколовій воли. Сими днями почато вертїти в Пашові, а копальня в Лещоватім також має добрі вигляди. В найблизшій околици Устрик, с. є. Берегах долїшних закупив предприємець Віктор Кляйн дуже великій терен нафтовий і задумує сейчас взяти ся за роботи верченя, позаяк трудности які заходили що до набутя території усунено. Роботи верченя в тій копальни має вести Ив. Крижановскій з Устрик.

Нещастні пригоди. В Кривчицях коло Львова в дворі при складаню сїна упала вчера зарібниця 22-лїтна Марія Бap зі стіжка на власні вила і пробила ся на скрізь. Конець вил війшов під 8-ме ребро по лївій сторонї а вийшов плечима під правою лопаткою. Візвана стація ратункова зі Львова відвезла нещасну дївчину до головного шпиталю. — Вчера вечером у Львові заїхав оден паробок з возом наложеним цеглами перед браму одного дому а сам віднїс овес до стайнї. Підчас того 3-лїтний хлопчик вибіг з подвіря і хотїв вилїзти на віз. Коли ступив на колесо, конї несподївано рушили, хлопчина упав під віз а колесо в очах матери перейшло єму через голову і роздїлило на двоє.

Дрібні вісти. Вязень Петро Армата утїк дня 20-ого з роботи в цегольни Штілєрівка у Львові; має лїт 37, зросту середного, будови тїла сильної, лице потягле голене, волосє біляве, очи ясні, говорить по польски. — З Риму доходять вісти, що в наслїдок банкротства дому банкового Бінґена в Ґенуї понесла страту приватна каса папи на яких 600.000 франків зложених в депозитї висше згаданої каси. Шефа фірми, Альфреда Бінґена, котрий був утїк, арештовано в Нїмеччинї.

Дѣло