◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Директором рускої ґімназії в Перемишли именований дотеперішний управитель сеї ґімназії — професор Григорій Цеглиньскій. Се именованє — котрого впрочім можна було надїятись — мусять Русини приняти з щирим вдоволенєм. П. Цеглиньскій — муж образований, дуже добрий педаґоґ і повен такту — через вісїм лїт провадив яко управитель, при помочи товаришів-учителїв паралєльки рускі [від 1-ої аж до 8-ої кляси] справдї взірцево і заслужив собі на повне довіріє — з одної сторони загалу руского, а з другої властій шкільних. Стаючи нинї директором самостійної висшої ґімназії рускої в Перемишли, п. Григорій Цеглиньскій може з повним вдоволенєм поглянути на результат дотеперішного осьми-лїтного щирого труду свого і своїх товаришів а рівночасно приняти і сердечне поздоровленє від руского загалу — поздоровленє як для своєї особи так і для того дорогого кождому рускому серцю заведеня, котре — нехай під проводом п. Григорія Цеглиньского розвиває ся як найкрасше на добро і славу рускої нації!

Дїйстним катихитом руским при IV-ій ґімназії у Львові именований о. Петро Крипякевич парох з Гнилиць — холмчак-польонофіл. Се именованє має свою исторію. Як відомо — за-для того, щоби о. Крипякевич міг компетувати о сю посаду, визначено на-борзї испит на катихитів до шкіл середних. До испиту засїв о. Крипякевич, а хоч за-для короткого часу майже зовсїм не міг приготовити ся, — зложив єго. І став ось катихитом для львівскої IV-oї ґімназії, де — як відомо — против усякого права, чисто jure caduco наука реліґії для Русинів викладає ся по польски. Минувшого року шкільного заступник катихита руского порушив був справу переміни польского викладу реліґії для Русинів на виклад рускій — а яку відповідь на се являє ся именованє катихитом о. Крипякевича.

Увязненє россійских офіцирів в Галичинї. N. fr. Presse подає таку вість: Сеї недїлї, 18-ого, в ночи спустив ся в лїсї села Нової греблї, коло Ярослава, бальон воздушний з двома россійскими офіцирами штабовими і професором метеорольоґічного института в Петербурзї. Бальон походить имовірно з россійскої кріпости Ивангорода в ґубернії седлецкій. На приказ ярославского староства арештував начальник стації Нової греблї, Ґлік, трех Россіян а комісар поліції Завалкевич привіз их до Ярослава під ескортою жандармерії. — В день пізнїйше подає N. fr. Presse таку телєґраму з Ярослава: Оба штабові офіцири і професор метеорольоґії все ще увязнені в тутешнім старостві. Они говорять, що вітер против их волї загнав бальон з кріпости Ивангорода аж тут. Але що найдено у них мапи сеї околицї і фотоґрафічний апарат, то староство наказало держати их увязнених в однім з бюр староства. Власть войскова в Ярославі розслїдила і скопіювала бальон. Поспитано висші власти що-до увільненя увязнених, але ще нема відповіди. Говорять, що до Ярослава має прибути з Відня відпоручник міністерства війни і тогдї то квестія пущеня на волю увязнених буде порішена. — До Kurjer-a Lw. доносять: В околици Любачева побачено, що від границї россійскої надходить досить великій бальон і чим раз більше знижає ся до землї. Селяне, що робили на поли, побачивши, що бальон зачинає вже досягати вершків дерев, збігли ся і стягнули до себе бальон, з котрого звисав мотузок. В бальонї побачили людей чужосторонних і різні инструменти оптичні і рисункові. Появив ся жандарм і приарештував подорожних. Відставлено их зелїзницею до Ярослава разом з випорожненим бальоном, а при ревізії мали найти, крім різних паперів, 60.000 рублями.

Курси робіт жіночих. Щоби науку робіт ручних жіночих зробити одностайною а рівночасно набути відповідні сили, уряджує краєва рада шкільна в роцї 1895/6-ім у Львові і Кракові спеціяльний курс після плану, до котрого входять: наука робіт всякого рода, наука рисунків орнаментальних і композиційних, вкінци наука робіт оздібних. На курс сей, котрий відбуде ся в школї видїловій им. Ядвиги, при удїлї найлїпших сил сего заведеня, покликала краєва рада шкільна 16 учительок, котрим признала річну підмогу по 100 і 150 зр. При тім краєва рада шкільна постарає ся тих кандидаток, котрі у Львові не мають опіки, умістити в интернатї семинарії учительскої а кошти удержаня покриють ся з висше згаданої підмоги. Видаток на удержанє тих учительок винесе около 2500 зр. На курс сей покликані учительки: Анна Макаревичівна з Любачева, Михайлина Урбівна з Камінки струмилової, Казимира Людвіґ з Коломиї, Марія Сидоровичівна з Коломиї, Єлисавета Потїївна з Роздолу, Марія Фитівна з Олексїнець, Михайлина Концевичівна з Косова, Антонина Лисовска з Рогатина, Єлена Галанівна з Козлова, Зеновія Лисецка з Окопів, Адольфина Непшецка зі Старого міста, Ядвига Крайчанка з Самбора, Альбертина Далецка з Переворска, Софія Судівна зі Скроховець, Анна Шамотівна з Бучача, Єлена Петровска з Камінки і Гавріїла Маєрівна зі Львова. Управителем курсу робіт жіночих назначений директор школи видїлової им. Ядвиги Юліян Фонфара.

Дрібні вісти. В Кракові завязали шевцї картель і в наслїдок подорожіня шкіри рішили: піднести цїни обуви мужескої о 15%, жіночої о 10%, а також не побирати шкір віденьских-жидівских торговцїв, лише христіяньских краєвих. — Сими днями помер в 84-ім роцї житя редактор урядової Wiener Zeitung, директор надворної друкарнї і член палати панів, радник двору д-р Антін Бек.

Дѣло