◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

 

 

Вчерашні роковини уродин Є. Вел. Франц Іосифа обходжено вчера у Львові дуже торжественно при сприяючій погодї. Зі всїх будинків правительственних і з института Ставропигійского повівали хоругви чорно-жовті. В суботу вечером і в недїлю рано грали музики войскові улицями міста а 24 вистрілів гарматних в недїлю з цитаделї заповіли торжество. О 9-тій рано відбуло ся на оболонях Янівских для цїлого зібраного там ґарнізону в церковци умисне устроєній з полотна богослуженє, котре відправив лат. капелян війсковий. Тут мусимо звернути увагу на обставину, що хотяй львівскій ґарнізон складає ся взагалї з Русинів і греко-кат. обряду, богослуженє правив лат. капелян. А повинен був відправляти священик рускій тим більше, що уродини цїсаря припадають в наше велике свято Преображенія. По богослуженю відбула ся дефіляда цїлого ґарнізону перед командантом корпуса ґр. Шулєнбурґом і зібpaною ґенераліцією. Найкрасше дефільовав коломийскій 24-тий полк і за те удостоїв ся признаня від команданта корпуса. — Богослуженє в архикатедр. церкви св. Юра відправив Впреосв. митрополит Сильвестер при участи майже всїх крилошан і численно зібраного народу. На богослуженю бачили ми кількох висших урядників з радником намістництва ґр. Лосем. Богослуженє в Успеньскій церкві відравив о. д-р I. Делькевич.

 

Намістник ґр. Бадені виїхав вчера вечером поспішним поїздом до Ишль, телєґрафічне візваний цїсарем.

 

З Коломиї доносять нам. що дня 15 н. ст. серпня випушено з тамошної вязницї слїдчої п. Василя Стефаника, студента медицини в краківскім університетї, увязненого перед кільканацяти днями жандармерією в Гарасимові в повітї городеньскім а відтак староством городеньским відставленого до окружного суду карного в Коломиї. Слїдство вело ся в напрямі §-у 302 закона карного, а по переслуханю свідків слїдство застановлено і п. Стефаника, по 13-дневнім вязненю, випущено. П. Стефаник внїс жалобу на жандармерію і староство городеньске.

 

Буря з градом лютила ся дня 14-ого с. м. в околици Товствого повіта залїщицкого та наробила в кількох селах дуже великі спустошеня. Через дві години майже був страшний вітер, зривав дахи, ломив дерева а град величини курячого яйця понищив всї земні плоди, котрі остали ще на поли. Найбільше потерпіла управа тютюну. Селяни тамошні і так вже бідні, попали в наслїдок сего нещастя елєментарного в велику нужду. — Також страшна буря шалїла недавно над місточком Плевницею на Угорщинї. Град величини горіха лїскового повитовкав вікна і позабивав богато дробу. Буря завалила також одну стодолу, до котрої сховали ся були робітники заняті роботою в поли а з-під розвалин стодоли добуто відтак девять трупів і богато покалїчених.

 

Дім студентів політехніки у Львові вибудувало товариство взаїмної помочи студентів львівскої політехніки своїм заходом і коштом на Кастелівцї, в місци 8 мінут дороги віддаленім від будинку політехніки. В тім домі можуть одержати студенти мешканя по досить низькій цїнї, а мають вже тепер зголошувати ся до заряду висше згаданого товариства. До наймленя єсть 15 комнат на одну особу, 12 на дві а 5 на три або чотири особи. Всї комнати суть нa стілько просторі, що можуть помістити єще одну особу більше. Услугу, опал, світло, евентуально снїданє а також і другі потреби може доставляти за малою оплатою заряд дому. Для вигоди і розривки находять ся в тім домі: читальня, парляторія, їдальня, ванни до купелїв, телєфон, білярд і кругольня — а в сусїдстві торговля і комната до снїдань. Дім сей буде отворений з днем 1-ого жовтня с. р. Читальня і кухня товариства студентів політехніки і надальше зістане в будинку політехніки.

 

Любовна траґедія. В Верчанах коло Стрия полюбив паробок двірскій одну сїльскy дївчину. По заяві горячої любови і дївчина полюбила паробка та одно без другого не могло жити. Рішили побрати ся. Сему однак на перешкодї, з огляду на велику різницю маєткову, станули родичі залюблених. Не могучи побороти противностей в осягненю своєї цїли, залюблений паробок кинув ся в филї ріки Стрия, а в кілька днїв відтак з туги за миленьким те саме зробила і дївчина.

 

Помилуваня. Цїсар помилував Павла Стшелєцкого убійника Марії Вайди, засудженого 30-ого мая с. р. львівским трибуналом на кару смерти. Кару смерти замінено єму на 18 лїт вязницї. — Помилував також цїсар селянина Павла Рижого, засудженого судом тернопільским на смерт за замордованє жінки. Кару смерти змінено єму на дожизнену вязницю.

 

Дрібні вісти. В Кіль завалив ся поміст, котрий лучив кораблї з берегом, в наслїдок чого погибло богато осіб; до вечера нещасного дня видобуто з моря 12 трупів робітників, переважно батьків родини. — Місточко Нижанковичі обходило дня 13-ого с. м. великим торжеством 25-лїтний ювілей бурмістрованя Адольфа Медвецкого. — Вписи учеників до галицкої консерваторії музичної у Львові зачинають ся дня 25-ого с. м. в канцелярії товариства в годинах від 10-ої до 12 перед полуднем і від 5-ої до 7-о по полудни. — Дня 29 н. ст. серпня відбуде ся в Коломиї вінчанє п. Авксентія Глїбовицкого, окінченого богослова, з панною Александрою Кмицикевичівною, дочкою бл. п. о. Ф. Кмицикевича, вислуженого декана коломийского і бувшого пароха Семаковець. — З кінцем сего тиждня має приїхати до Львова угорске товариство співацке з Дебречина зложене з 35 осіб враз з своєю музикою; се товариство має також урядити один концерт в полученю з товариством "Лютня". — В Золотім потоцї померла в 67-ім роцї житя Марія з Бабецких Каміньска, жінка б. посла і б. бурмістра Станиславова д-ра Игнатія Каміньского. — У Львові помер в 60-ім роцї житя Бронислав Дескур, повстанець з року 1863-oгo, відтак оснуватель фабрики машин у Львові, один з перших оснувателїв теперішного польского товариства демократичного.

 

Дѣло

19.08.1895

До теми