Пишуть нам з Відня:
Скілько разів спогляну на заголовний лист "Записок наукового товариства имени Шевченка", нагадую собі ту незвичайно цїкаву і комічну хвилю, коли оден мій товариш-Нїмець силував ся прочитати прописаний там текст заголовку нїмецкого. Сеї штуки він не втяв! Спинив ся на читаню слова "Szewсzenko". Поляк а з ним і Русин прочитає сей з польского взятий спосіб писаня гладонько, Чех уже не конче, а Нїмець то певно нї. Сей послїдний буде читав кожду букву з осібна, як н. пр. в слові "Таgeszeit". Нїмцеви треба написати "Sсhewtschenko" — тодї і прочитає справедливо; а прецїнь напись ся именно для нїмецкого ученого світа! Радше було взяти спосіб писаня з ческого "Sewćenko", бо ческа мова більше від польскої Нїмцям звістна.
Тутешна "Сїч" почала від кількох років писати ся "Sitsch" і в практицї показує ся се дуже добрим. Треба би такій спосіб писаня консеквентно всюда перевести, в именах: Dawydowytsch, Dzerowytsch, Lischtсhowate, Tschortkiw, Butschatsch і т. д. Длячого мусимо все перелицьовувати на польскій лад? А то тим більше, що польского cz, sz, szcz Нїмець [як не знає польскої мови], в жаден спосіб не прочитає, а прецї для него пишемо по нїмецки. Варто би фільольоґічній секції товариства им. Шевченка над тим застановити ся.
Дѣло
17.08.1895