◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Велика буря з хмароломом і громовицями навістила 24-ого с. м. в само полудне околицю Трускавця повіта дрогобицкого. Найбільше шкоди наробила злива в заведеню купелевім. Потоки води, заливши цїлу долину, де лежать т. зв. "кургавз", знищили всї огороди, сквери, позабирали лавки, містки, одним словом зробили цїлковате спустошенє. При наближеню бурі панї, що мешкали в "кургавзї", з криком бігали по коридорах, а відтак збігли ся всї до одного покою а там "со страхом і трепетом" дожидали переходу бурі. — Також в Самбірщинї, як доходять вісти, наробила буря послїдними днями богато спустошеня.

Огнї. В Журові повіта рогатиньского згоріло 22-ого с. м. 21 домів, костел і жидівска божниця. Шкода 40.000 зр., ледви в четвертій части обезпечена. В наслїдок сего нещастя 31 родин зістало ся в тім, що мали на собі. Причиною огню, як то найчастїйше буває, були дїти, що бавили ся сїрниками. Маючи тілько сумних випадків перед очима, начальники громад, священики і учителї мусять людей все впоминати, щоби, виходячи з хати, не лишали незагашеного огню по печах та сїрників під руками, а також натискати, щоби в кождім селї була яка така сторожа огнева. — В Збоїсках повіта львівского згоріли сими днями о 12-ій годинї в ночи три загороди селяньскі. Міска сторожа огнева зі Львова, довідавшись про огонь, вислала до Збоїск один свій віддїл і той за три години спинив огонь і усунув небезпечність, яка грозила цїлому селу. В ратованю помагали також місцевий священик і учитель та заохочували селян, котрs з дивною апатією приглядали ся нещастю.

Реґуляція платнї для професорів. Міністерство скарбу розіслало вже до заопініованя проєкт рєґуляції платнї для професорів при ґімназіях, школах реальних і семинаріях учительских, дальше урядників бібліотек університетских і урядників всяких адміністраційних уряджень при школах висших. Що-до платнї професорскої поставлено засаду, що ся платня має бути всюда рівна, а именно у всїх мостах, як у Відни так у Львові або в Перемишли, 1200 зр. річно. Дальше додатки пятилїтні мають бути змінені на трилїтні, так що кождий професор по 15 роках дійде до найвисших поборів, наколи при теперішній системі доходив до таких поборів доперва по 25 роках. Урядникам бібліотек і инших того рода урядів, котрі належать до міністерства просвіти, мають признати ся ранґи на рівни з иншими урядниками державними. Перенесенє професорів до VІІІ-ої ранґи після нового пляну має наступати по десяти роках служби а не як доси, по пятнацяти роках.

Старі гроші. В Чижикові повіта львівского найдено 20-ого с. м. при будові нової церкви около 300 штук золотого гроша з років 1660-го до 1840-ого а також майже 600 штук срібного гроша з того самого часу і всяких держав. Властитель Чижикова Олександер Рольоф при помочи команданта віддїлу жандармерії Крашенки з Винник допильнували самі, щоби робітники не розібрали і не промарнували того скарбу, котрого вартість на вагу досягає до 2000 зр.

Римска друкарня. В полудневій Угорщинї в містї Карансебеке найшов тамошний архітект і археольоґ Адріян Діякон в розвалинах кольонії римскої Берсовія напись, котра вказує, що римскі вояки четвертого лєґіону Флявія Фелікса, стоячи табором в Берсовії, мали там друкарню. Так отже на кільканацять столїть перед Ґутенберґом друковано вже за помочію рухомих черенок. Фотоґрафічні знимки сеї написи переховує у себе згаданий археольоґ.

Дрібні вісти. В Бохум в Вестралії в закопі "Князь прускій" вибух ґаз і згинуло 30 гірників а 9 єсть тяжко ранених. — В Вєрушові на россійско-прускій граници знайдено трупа полковника сторожа пограничної Ижикевича; єсть здогад, що замордували єго пачкарі. — Задумують повести телєфонічну звязь з Будапешту до Білграду, а відтак через Софію і Филипополь до Царгороду. — Оден будапештеньскій банк есконтував недавно вексель на 7500 зр. нїби-то архикнязя Євгена. Тимчасом показало ся, що підпис на вексли був сфальшований, а подала єго до виміни 37-лїтна роскішна вдова по офіцирі Аделя Симончичева. Она то свого часу вставляла ся до архикнязя за арештованим ґр. Дунин Борковским, а одержавши кілька листів від него після підписів на тих листах сфальшувала підпис на вексли. На донесенє архикназя до суду карного в Будапештї арештували власти Аделю Симончичеву в Карльсбрун на Шлеску. — В Будапештї убито сими днями в загадочний спосіб касієрку каварнї Марію Пєгруску, а убійники свою звірскість посунули до тої степени, що тїло замордованої післали в куфрі єї родичам.

Дѣло