Загальний приріст у речах 366 н-рів до 18750 включно. По відділам прибуло: стародруків польських і латинських 10, рукописів старших словянських 18, несловянських 3, до відродження Галичини 10, ікон 6, поясів шовкових 3, памяток Скитського Монастиря 13, медалів і печаток 12, монет 68, фотоґрафій-портретів і творів мистецтва 166, ґравюр 5, предметів побуту і людового реманенту 16, археольоґії 1 клевець кремінний, архиву 177 н-рів переважно і XVIII і XIX в. та особистого пок. Модеста Сосенка 46, Шевченківських видань і подобизн 39, карта порогів Дніпра і Богу XVII в., бібліотеки по мистецтву і музейництву 33, новітнього мистецтва: Анастасієвського 2 олійні, Горняткевича 17 акварельних копій Святокрижської каплиці (закуплених з фондів "Дністра") і 2 портретові рисунки тушем, Копистинського т. 2 академічні олійні портретові студії, Манастирського 2 олійні, Панькевича 2 акварельні краєвиди, Сосенка 24 академ. студій, автопортрет 1914 і дрібні іконописні праці, Старчука 14 рисунків, Струхманчука 49 рисунків 1907 р., полонених Фартуха і Касияна з Італії 8 акварель, та 2 людові портрети Шевченка і Понятовского.
Останніми часами приступлено до засновку осібного бібліотечного відділу з книг, перейшовших на власність музея пок. М. Павлика і В. Шухевича, дрібних дарів ріжних та бібліотек: покійного М. Гавяка і радника А. Барвінського. В найблищій будучині будуть влучені до цего відділу й бібліотеки о. Володимира Садовського та епископа Йосифа Боцяна. Мета творення нової української бібліотеки поруч з істнуючими у Львові Наукового Товариства і Народного Дому ось така: дати можність інтензивної спокійної праці над рукописами, актами і збірками музея в самому музеєви, без потреби бігати з одної бібліотеки до другої за потрібною помічною літературою; мати одну більшу бібліотеку в резерві, з якої книжки не визичалися би поза робітні музея; витворити згодом свого рода зразкову бібліотеку наукову, в якій можна би було найти усе важніще по питанням наукових інтересів музейних збірок.
Ріст музейних збірок поставив музей в дану хвилину перед двома дуже важними завданнями: зібрати намічене ще зперед війни і передати усе зібране в дійсно музейницькому видови нації до її можливо найширшого ужитку. Перше завдання зараз майже неосущиме, тому то управа музея звертається до свідомої частини суспільности з горячим проханням берегти неоцінені скарби нашої бувальщини для передачі їх при найблищій нагоді в належне місце. Для дальшої орієнтації, що і як берегти, може послужити видання музея "Про музеї і музейництво". Друге завдання, надіється управа музея успішно розвязати будовою великого, вповні відповідного для усіх ріжних частин музейних збірок, дому. Вступні праці до цего вже розпочато.
До зросту музейних збірок причинилися: А. Андрохович 2, д-р Б. Барвінський 2, оо. Н. Баранецький, Р. Березинський 14, Л. Березовський, епископ Боцян 14, кан. Войнаровський, М. Возняк 2, В. Гаман, о. д-р Горчикевич, арт. Горняткевич 2, пралат І. Дольницький 14, о. д-р І. Застирець 5, оо. П. Казанівський 51, совітник Качмарський, д-р М. Коцюба 18, В. Куповський, д-р Мацькевич, Міськевич Никифорак 10, д-р Б. Овчарський, арт. Панькевич. проф. Ріпецький, Л. Редкевич, С. Сапрун, д-р К. Студинський 6 медалів, духовний семинар 13, покійний Модест Сосенко 117, радник М. Сосенко, М. Федюк, С. Шах, д-р Щурат 5, о. Т. Ярка 3, канон. М. Яцковський 6, А. Глинянський, М. Голубець 13, митрополит основних 32 н-ри.
Очевидно, що з ростом збірок і завдань Національного Музея росте і його оборот касовий. На нього склалися ось такі доходи в коронах: від митрополита 71.500 К., підмоги ріжних на видавничу діяльність 6.300 з продажі видань 9.100 із вступів 1000 дрібні домові доходи 3.000, "Дністер" на закупна 2.400. З цeгo було видатку на: видавництво 46.600, закупна 11.500, консервацію 500, урядження 3.700, службу 1.800 урядникам (кустосу у помічниці) 3.600, на сплату гіпотечного довгу 25.000 на дальші роботи біля збирання архівного матеріялу до історії церковного будівництва і опіку рукописів 6.300, öбезпеку складів музейних збірок залізними решітками 3.500, а всего видатку адміністраційного було 123.600.
Отця велика сума видатку виросла через надзвичайну доріжню усего життя, але не через якісь особливші видатки на персонал. На це управа музея звертає особлившу увагу суспільности, якій поручає дальше запевнення розвитку Національного Музея щедрими допомогами особливож набування музейних видань.
З домів музей майже не має доходу, бо в силу воєнних обставин вони стали скоріше джерелом благодійности, з якої користають одиниці — з очевидним ущербом для справи належного розвитку музея. I так привернення мешкального виду після лязарету і приюту УСС. обійшлося музеєви на 15.000 кор., а із стратою чиншу за 1915–1918 р. кругло 23.000 К.; незаплаченого чиншу иншими 24.000 К., страта на чиншеви в домі при вул. Скарги доходить майже до 8.000 кор. за час війни. Коли почислити видатки на музей після обстрілів 1918–19 р., то квота 70.000 К буде найкращим покащиком музейної страти.
Громадська думка
26.07.1920