◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Про кардинальство Впр. митрополита Сильвестра Сембратовича можемо нинї подати дословний текст вісти поданої в Politisсhe Correspondenz: "Наспівше до нас донесенє з Риму потверджує, що греко-кат. архіепископ зі Львова д-р Сембратович знаходить ся межа тими князями церкви, котрих намірено піднести до достоїньства кардинальского на найблизшій консисторії. Але позаяк має ся сим разом именувати кардиналів всего лише сїм до вісїм, а між кандидатами на се достоїньство фіґурує більше апостольских нунціїв, епископів з усяких держав [sic!] і пралатів курії, то не виключена евентуальність, що удїленє пурпури архіепископови Себратовичеви буде відложене на пізнїйшу консисторію." — Вість ся виглядає дивно-дипльоматично. Аеп. Сембратович "має бути" именований кардиналом на найблизшій консисторії, але мабуть "не буде" именований, бо є богато инших. Коли-ж "мабуть не буде" — то на що голосити? Хиба з огляду на ювілей унії берестейскої або на незнані ще загалови постанови синодальні?...

Переміщеня членів в нереформованих монастирях Василіяньских. Игуменом монастиря в Золочеві став Ириней Яворскій вислуж. директор ґімназії бучацкої, а игуменом монастиря в Підгірцях о. Лаврентій Карпович з Краснопущі; о. Антоній Кучиньскій перенесений з Підгорець до Краснопущі.

Огнї. Дня 14 с. м. около години 11½ вибух огонь в селї Фразї зі стодоли господаря Гринька Коралишиного і в одній хвили погоріла цїла обширна загорода [обезпечена]. В огни згоріли два конї, корова і знадоби господарскі. Шкода виносить 1640 зр. Здає ся, що огонь хтось підложив. Сторожа пожарна з Підкаменя прибула мимо віддаленя 5 клм в одній хвили і під проводом п. Стефана Бельцева дуже спритно заняла ся ратунком. — В Бродах вибух перед кількома днями огонь в самім містї у ремісника Соколовского а 23-ого горів маґазин запасовий в нових касарнях. — В Вощанцях повіту руденьского погоріло дня 19 с. м. пятьох господарів а тілько один Петро Круц був обезпечений. Огонь — як нам доносять — підложений, почав ся около 3-ої години рано.

В Янові коло Львова святкованє недїлї єсть річію майже незнаною. Поминувши вже обставину, що всї тамошні склепи і крамницї в недїлї отворені, коли тимчасом в "сабаш" не можна нїчого і за шелюг дістати, свідчить о тім також факт, що минувшої недїлї в часї богослужень три "bracia mojżeszowego wyznania" побивали в самім середмістю дахи. Але що дивувати ся тому, коли пан бурмістр служить в тім приміром! Послїдної і передущої недїлї переводив він в громадскім урядї ліцитацію на громадскі луги, мов-би Янів не лежав в Галичинї а в якій Палєстинї.

З Городенщини пишуть, що тамошний барон всякі роботи в поли каже людям робити також в недїлї і свята. А і селяне самі вивозять закуплене збіже до складів і млинів коломийских в недїлї і свята. В першій лінії винні тому дотичні власти, не доглядаючи, щоби закон о святкованю був виконуваний, а відтак і духовеньство мусить старати ся відводити від того своїх парохіян.

В нїмецкій ґімназії у Львові, що числила до недавна ще по звиж 700 учеників, було з кінцем 1894/95-ого шкільного року всїх публичних учеників 300, приватистів 6, разом 306, а в приготовляючій клясї 48. Упадок числа учеників в ґімназії нїмецкій треба взяти в звязь з теденцією до зменшеня фреквенції тої школи ad minimum а відтак перетвореня єї в догідній порі на польску. Після розговорного язика признало ся 115 учеників до нїмецкого, 141 до польского, 40 до руского і 4 до мадярского, а після віроисповіданя було 50 римо-кат., 44 греко-кат., 2 вірмено-кат., 11 євангеликів і 153 жидів.

Отроєнє грибами. З Золочева пишуть нам: В Кругові повіту золочівското затроїло ся 19-ого с. м. грибами двоє дїтей господаря Кукурудзи, 5-лїтний Максим і 3-лїтна Паранька і до чотирох днїв обоє померли. Причиною нещастя була сама мати, що шукаючи в лїсї за малинами зайшла пять грибів принесла до хати і упевнившись у сусїдки, що гриби добрі, усмажила их і подала дїтям нїби які ласощі.

Нещасна пригода. В Зазулях, повіта золочівского — як нам пишуть — утопив ся 2-ого липня с. р. синок Миколи і Євки Городиловских, 15 місячний Олекса. Родичі пійшли з хати, батько товчи камінє на гостинець, а мати за хоптою до лїса, лишивши хлопчину дома. Кола мати вернула з хоптою, найшла свого сина на подвірю сусїди Боганюка в калабани 1½ ліктя глубокій вже не живого.

Курс доглядачок хорих. Дня 1-ого вересня с. р. отворює ся в львівскім шпитали публичнім пятимісячний курс доглядачок хорих в цїли виобразованя відповідної служби для опіки для хорих і ранених в шпиталях краєвих, в шпиталях товариства "Червоного хреста" і в громадских епідемічних, а також в цїли підготовленя осіб до догляданя хорих зістаючих в опіцї приватній. Для незаможних а хотячих відбути курс в тій школї призначив сойм 5 стіпендій по 15 зр місячно. Кандидатки, котрі старають ся о сі стіпендії а також ті, що хотять власним коштом відбувати той курс, мають внести поданя просто до дирекції шпиталю публичного у Львові найдальше до 10-ого серпня с. р. До поданя треба долучити метрику хресту або уродженя на доказ, що скінчили 24 лїт а не переступили 40-ого року житя, свідоцтво моральности, опис житя і свідоцтва скінчених наук шкільних. О принятю до школи як також о роздїленю стіпендій рішає комісія шкільна.

Дрібні віcти. Річні испити в шкої для вязнїв львівского заведеня карного відбудуть ся в днях 29 і 31 с. м. кождим разом о годинї 8½ рано. — Заступництво помершого нотаря в Чернівцях д-pa Векслєра поручено нотаріяльному кандидатови Семенови Барановскому. — В Гвіздци повіта коломийского має будувати ся школа коштом 16.000 зр. — В Россії має завестись на зелїзницяx тарифа полосова а також безпосередні білєти між Віднем, Прагою, Львовом і другими більшими містами австрійскими з одної сторони а Петербургом, Кієвом, Одесою і т. д. з россійскої сторони.

Дѣло