Маніфест анґлійського короля до народів Палестини.
"Хвіля" передає маніфест анґлійського короля п. з. "До народів Палестини", в якім м. и. сказано: Союзні держави повірили мені і мойому краєви мандат берегти інтересів Палестини і забезпечити вашому краєви спокійний і щасливий розвиток. Буду щасливий, коли мені і мойому народові буде суджено статися орґаном, який уладить вам розумну і ліберальну адміністрацію. Відомо вам, що зєдинені і зсоюзнені держави рішили, що мають поробити заходи в ціли створення в Палестині національного осідку для жидівського народу. Ці заходи під ніяким оглядом не нарушать ні горожанських, ні реліґійних прав, ні не зменшать добробуту цілої людности в Палестині. Єсьм певний, що високий комісар, котрому я поручив виконання цих засад, посвятиться гарячо виконанню свойого завдання... Здаю собі цілковито справу з великої відповідальности, звязаної із зарядом краю, який є святий для христіян, магометан і Жидів. З великим заінтересованням і гарячою симпатією слідитиму розвиток і поступ краю, якого історія мала таке велике значіння для цілого світа. Підп. Юрій, король і начальний вожд.
Совітська офензива і Литва.
"Ґазета Поранна" доносить: Вильно находиться в руках Литовців, одначе в місті находяться ще комуністичні відділи і большевицькі комісарі, котрі ведуть з литовським урядом переговори в справі передачі міста Литовцям, одначе домагаються за це згоди на перехід совітських військ до німецьких границь.
Німецькі денники оголошують таке донесення Литовської тел. Аґенції: Російська радіотелєґрама доносить з Москви, що литовські війська підуть спільно в Росією проти Польщі. Це донесення не відповідає дійсности, бо литовські війська обсаджують тільки власти покинені Поляками і заховують впрочім строгу невтральність.
Большевики бажають мати спільну границю з Німеччиною.
"L' Eclair" доносить в Ґельсінґфорсу: Московська "Правда" пише: "Годимося цілковито з міністром закордонних справ Чічеріном в тім, що для відбудови Росії конечна спільна границя з Німеччиною. Офензива проти Поляків скінчиться щойно тоді, коли та ціль буде осягнена".
Німецько-большевицьке порозуміння?
Радіо в Науен доносить: Супроти твердження француського посольства в Берні, що Мілєран має в руках доказ порозуміння німецького уряду з Лєніном і Троцьким в ціли поборення антанти, німецька преса домагається оголошення цих доказів.
Звідомлення польського ґенерального штабу з дня 22. ц. м.
Варшава. На південь від Гродна наші відділи ведучи наказану проти-офензиву здовж шляху Сокілка-Гродно, виперли неприятельські відділи зі Скоропчиць, Камінки і Вільшанки, і посуваються під кріпости Гродна. Від Свислочі до устя ріки Щари розвідчі перепалки на передполі ріки Німаня. На схід від Мостів у районі Москалі неприятель слабшими відділами і швадроном їзди переправився через Щару, але рішучим протинаступом наших відділів відкинено його за ріку. В районі на північ і захід від Слонима ведуться завзяті боротьби в ціли викинення неприятельських відділів, котрим під Слонином удалося перейти Щару.
На Полісю дрібні перепалки з посуваючимися аванґардами противника на лінії Бобрик. Неприятель намагався рівночасно сфорсувати Припять під Кілками і Волвицями, але його відкинено з тяжкими втратами. На південь від Припяті в районі ріки Річиці і Мульчі наші відділи були у боротьбі з противником, котрий переправився значними силами на західний беріг Стира. В районі Мульчиць наші відділи взяли кількадесять бранців. На схід від Рожищ відділи нашої піхоти виперли неприятеля з Озерка і Клепачева, здобуваючи обоз большевицьного баталіона. На південь від Луцька тривають дальше завзяті боротьби.
В районі Торговиці і на залізничій Лінії Радивилів-Дубно відзначилася геройськи ґрупа майора Матчиньского, котра мимо покинення Дубна нашими відділами, оставала довший час у кріпостях, а потім будучи окруженою з усіх сторін неприятелем, відступила під барабанним вогнем неприятельської артилєрії і напором панцирних авт, торуючи собі дорогу пальбою. На південь від Дубна неприятель по завзятих наступах оволодів Кременцем.
На північ від Волочиск неприятель атакував Оріховець. Нашим протинаступом відкинено його і він уступив серед переполоху на схід. Не зважаючи на великі втрати, неприятель атакує дальше мостовий причілок Волочиска. Та його наступи безуспішні.
На відтинку українських військ неприятель переправився через Збруч і зайняв Іванє пусте, але відти протинаступом відкинено його за ріку.
Анґлійська преса про польсько-російську кpiзy.
Польдгу. Радіо. Льондонські часописи коментують польсько-російську крізу ось так: Коли совітське правительство хоче війни, союзники хоч неохотно, пристануть на неї. Обманчива є надія, щоби вдалося виратувати Польщу при помочи переговорів з Лєніном. Большевики найочевиднійше хочуть зискати на часі. Коли Лєнінови і Троцькому вдалося підбити Росію, то ще не можна їм позволити, щоби сталися панами Европи. Не можна замикати очей на небезпеку, яка грозить европейському мирови, коли большевики займуть Польщу. Ми обовявані перешкодити її упадкови. Часопис "Експрес" зазначує небезпеку нової великої війни, яка може повстати з польсько-російської крізи.
Угорщина мобілізує.
Прага. Над північною границею Угорщини зарядило мадярське правительство частинну мобілізацію, а причиною її має бути надія, що репараційна комісія змінить границю в користь Мадярщини.
Громадська думка
24.07.1920