Справа незалежности Литви на конференції в Cпa.
З Ковна доносять: На конференції в Спа обговорювано справу незалежности Литви. Проклямація незалежности буде проголошена на конференції в Льондоні.
Пропав в дорозі.
Беля Кун, котрий дістав дозвіл удатися через Чехо-Словаччину до Росії зник. Коли поїзд, яким їхав Беля Кун, прибув до Богумина, найдено його ваґон порожний. Зникнули також його товариші.
Грозять усуненням Туреччини з Европи.
З Парижа доносять, що турецька делєґація одержала відповідь союзних держав на уваги турецького уряду в справі проєкту мирового договору. Між иншим союзні держави передбачують усунення Туреччини з Европи, коли турецький уряд відмовить підписання договору, або виявить неможливість його виконання або привернення своєї влади в Малій Азії.
Литва одержить 3 міліони рублів титулом відшкодовання.
З Ковна доносять: В мировім договорі між Литвою і совітською Росією, Росія зобовязалася заплатити Литві титулом відшкодовання 3 міліони рублів в золоті.
Большевицький аероплян над Будапештом.
Над Будапештом, — як доносить "Arbeiterztg." зявився дня 9. ц. м. большевицький аероплян, який скинув велику масу мадярських відозв і заклик до мадярських робітників "витревати ще короткий час, аж вибє година освободження".
Німеччина підписала зобовязання в справі достави вугля.
По донесенням Аваса зі Спа німецькі делєґати зажадали завішення на кілька годин засідання конференції, почім през. Ференбах відбув нараду з німецькими міністрами. По відновленню нарад і увагах Сімонса підписано протокол в справі вугля.
Справу відшкодовань відіслано до мішаної комісії, в якої склад входить по двох представників кождої держави. Комісія збереться в Женеві, імовірно в другім тижни серпня. На цім замкнено конференцію.
Дня 19. ц. м. вечером німецька делєґація відїхала зі Спа.
Німецькі кораблі для Франції і Зєдинених Держав.
По донесенням з Ліону і Нью-Йорку німецькі кружляки признані Франції опустили німецькі пристани. До Франції мають вони причалити дня 18. ц. м. Також кораблі, призначені для Зєдинених Держав відплили до Ню-Йорку.
Ратифікація мирового договору.
З Парижа доносять, що у француськім міністерстві закордонних справ відбулася оноді ратифікація мирового Договору з Австрією, що означує навязання нормальних взяємин між Австрією і державами антанти.
Конференція Петрушевича з през. чеських міністрів.
Прага. Мешкаючий тут від кількох днів през. західно-українського правительства д-р Петрушевич відбув в пятницю дальшу нараду з президентом чеських міністрів а нині передполуднем мав бути у президента Масарика на авдієнції.
Мадярські комуністи хочуть йти до Росії.
Париж. "Ексцельзіор" оголошує, що мадярські комуністи виявили охоту поїхати до Росії, бо Літвінов заявив Ріхтерови, що австрійські бранці в Росії будуть так трактовані, як мадярські комуністи у Відни.
На Словаччині бояться большевиків.
Будапешт. "Пешт. Льойд" доносить, що до зах. Угорщини прибувають зі Словаччини щодня утікачі, які бояться большевизму. Між Пожонем і Ершекуйваром шириться все більше протеґований праським правительством комуністичний рух. Мужицькі і робітничі ради реквірують жниво, проганяють жандармерію і жовнірів та вигрожуються спокійним громадянам. Утікачі просять помочі.
За автономію Словаччини.
Прага. В найблищому часі вибухне тяжка парляментарна кріза. Словацькі посли поставили правительству кількатижневий речинець для уділення автономії Словаччини. Коли праське правительство цего не виконає, словацькі посли получаться з Німцями і Мадярами і почнуть опозицію до правительства, котре не розпоряджатиме більшістю в парляменті.
Франція і услівя розєму.
Париж. Авас. Француському правительству звісні були всі услівя розєму, які Анґлія подала, щоби зробити кінець акції російської і польської армії. Франкський уряд не удержує ніяких політичних зносин з совітським правительством, тому не мав ніякої основи прилучуватися до виступлення Анґлії, в котрім зовсім не брав участи. Зрештою француський уряд не думає протестувати проти услівій, поданих Анґлією.
Відповідь Туреччині.
Париж. У відповіди великих держав Туреччині відкинено домагання трактувати її менше остро чим турецьких союзників, на тій основі будьто би Туреччина менше завинила. Вона не мусіла зачинати війни; перетяла злуку між Росією і Румунією. Тепер прийшла хвиля зробити конець пануванню Туреччини над иншими народами.
Громадська думка
21.07.1920