◦ ◦ ◦ ◦

Подяка. Українські полонені старшини і стрілецтво роздільної стації в Стрию, котрих дня 3. липня ц. р. вислано до табору полонених в Тухолі, складають отсею дорогою щиру подяку Українському Горожанському Комітетови в Стрию за несену їм поміч. З окрема сердечно дякують вони ВП. П-ні Коссаковій, котра найбільше причинювалася до улекшення їх невідрадного положення.

З Львівської А-епархії. Митрополит іменував о. мітрата Ал. Бачинського архидіяконом і деканом капітули, о. пралата Т. Войнаровського кустосом капітули, о. пралата А. Пясецького схолястиком капітули, а о. крилошанина Б. Куницького канцлєром капітули.

"Листи з Парижа". В збірнику найріжнороднійших творів о. д-р Гавриїла Костельника, що носить назву: Нива, місячник посвячений церковним і cycпiлььним справам (ч. 1–2 з 1920 р.) стрічаємо між иншим недотепну статейку "Листи з Парижа", звернену проти п. М. Pyдницького і нашої редакції. Автор тієї статейки, писаної препоганою мовою причіплює нашому шан. співробітникові найбільш дивоглядні прізвища зовсім не-євангельського покрою за те, що п. М. Р. з приводу канонізації Жанни Дарк вдався в предметові софістичні (з огляду на легкість трактовання), роздумовання. Не будемо оборонювати п. М. Р. Звернемо тільки увагу читаючої публики на те, що п. М. Р., котрий кілька літ ще до війни солідно студіював в Парижі головно французьку літературу і стислу фільозофію, по культурі є дуже зближений до француського типу, його "Листи з Парижа" займаються справді всім і вся. Нам приходиться тільки подивляти широкий горизонт і велику скалю заінтересовань їх автора.

При тій нагоді п. Ко. (автор статейки в "Ниві") не проминув нагоди, щоби не кинути камінця в наш огород. Він винайшов навіть противенства що до доцільности "в напрямі діяльности Редакції". Таке противенство є напр. між нашою статею "З Холмщини і Підляша" і фейлєтоном "Свято Жанни Дарк", бо ці статті "взаїмно пожераються". Нам одначе здається, що то взаїмно пожерається п. Ко. через свою умову тісноту. Бож зовсім що иншого є стаття в обороні церковної орґанізації, потрібної і з національного боку на загроженій території — як забороло проти винародовлення, а зовсім що иншого фейлєтонові роздумування над француськими святцями. Зрештою справа совісти більшого гурта людей чи навіть якогось індивідуа є нами безаглядно шанована. Тому апострофу про зрівноважених людей і зрівноважених редакторів повинен п. Ко. звернути до о. д-ра Гавриїла Костельника.

Арештовання. Вчора арештовано Степана Крупця, якому закинуто підозрілі наміри супроти польського маґазину вибухових матеріялів на Болоню у Львові. Крупця задержано в тюрмі.

Крадіжи в Дрогобичі. Дрогобич стоїть від якогось часу під знаком крадежем. Ще не так давно писали всі часописи про рабункові подвиги коменданта міліції Доманського і Сп. а нині годиться занотувати подвиги дрогобицьких педаґоґів. В мужеській виділовій школі покрало кількох учителів американські дари, харчі, призначені для бідної дітвори. Декотрі з них як Млинарж і Мізя, кавалєри, продавали крадені річи купцям, що ствердив слідчий суддя, а декотрі ділилися із своїм шефом. В школі на передмістю, (упр. Ґендзєрска) покрадено провіянти і одіж. Тосамо сталося на Волянці в дівочій школі (упр. Шимкувна). Це одначе не перешкарджає тим культурникам дальше учителювати. А українські учительські сили в Дрогобиччині дальше без служби і платні.

Міліоновий рабунок. Великий розголос вчинив у Варшаві смілий рабунок у фірмі Ляндав і Син. Пригадує він фантастичні кримінальні повісти. З каси цеї фірми забрано вартісні папери, дорогі камені і гроші в десятках міліонів. Коли помічено, що дверей до скарбниці не можна ніяким робом відчинити, спроваджено окремого механіка з Ґданьска, який їх був зладив, але й він не вмів їх відчинити. Щойно поліція вислідила підземний підкоп довгий на 300 метрів, який вів від сусідної шопи, а куди злодії повиносили з каси міліони і повтікали з ними так, що й слід загув.

Огірчення серед почтовців. Вчора рано зібрали ся в подвірі почти на Цловій плоші листарі і заявили, що не начнуть служби так довго, доки не полагодиться справа їх депутатів, які вивозиться на захід. Присутні вибрали з поміж себе делєґацію трох людей і ви слали їх до президента почт. Що їм там обіцяно, не знати. Крайня пора, щоби власти занялися як слід і цею катеґорією службовиків і не трактували їх так по мачошому.

Громадська думка