◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

203-та читальня "Просвіти" закладає ся в Тухольцї повіта стрийского заходами тамошного пароха о. Ив. Хавалки. Статути внесено вже до ц. к. намістництва.

В справі прогульки до Праги, устроюваної ґімнастичним товариством "Сокол", оголошує комітет: "Пригадуючи наше оповіщенє в справі прогульки до Пpaги на етноґрафічну виставу, просимо тих Р.Т., котрі наміряють взяти участь в тій прогульцї, щоби чим скорше, найпізнїйше до 25 липня зголосили ся на адресу Володимира Лаврівского, в льокали товариства "Сокіл", улиця Підвалє н-р 7, і разом з зголошенєм зложили 2 зр. на розходи адміністрації а 30 зр. на білєт їзди туда і назад. Комітет зложений з членів "Сокола" і займаючій ся тою прогулькою, устроїв все так, щоб она вийшла як найкористнїйше і найдешевше для участників. Розходи поїздки до Праги і назад на Відень, Пешт і Мункач і удержанє в часї поїздки не повинні, після обчисленя комітету, виносити більше як 70 зр. Коли зголосить ся 450 осіб, то прогулька відбудесь по зниженій цїнї з 30 зр. на 15 зр. за білєт їзди. Виїзд зі Львова наступить 3-ого серпня о 6 годинї 45 мінут вечером. — За комітет: Нагірний, Рудницкій, Лепкій, Хойнацкій, Лаврівскій, Венгринович, Павлишак, Тобилевич.

Директором семинарії учительскої в Сокали именований професор рускої ґімназії львівскої Иван Матїїв.

Професором руского язика в черновецкій ґімназії именований Сергій Шпойнаровскій, професор руского язика з черновецкої семинарії учительскої.

З аpмiї. Полковник Ив. Авбрік-Берка, командант львівского 19-ого полку піхоти оборони краєвої именований командантом бриґади оборони краєвої у Львові а на єго місце именований Емиль Гадамар-Веребах підполковник 13-ого полку піхоти оборони краєвої в Оломуцу.

З державного трибуналу. Дня 12 н. ст. липня відбула ся перед державним трибуналом у Відни розправа з справі жалоби Ант. Ґетліха, директора женьскої видїлової школи в Кракові, против краєвого видїлу о заплату 600 зр. залеглої платнї за час від 1 сїчня 1876 р. і о вимір платнї на будуще в сумі 1500 зр. з краєвого шкільного фонду. Жалоба була мотивована тим, що Ґетліх декретом краєвої ради школьної з дня 20 вересня 1874 р. на основі конкурсу був именований провізоричним директором згаданої школи, котра з тім часї не була ще етатовою, з річною платнею 1500 зр. При нагодї реорґанізації школи на етатову в 1876 р. именовано Ґетліха дїйстним директором, при чім вимірено єму платню в сумі 900 зр., додаток за директуру 200 зр. і на мешканє 400 зр., — разом 1500 зр. На тій основі Ґетліх приняв посаду, однак по кількох лїтах внїс він до сойму і до шкільної ради просьбу о підвисшенє єму самої платнї [без додатку за директуру і на мешканє] на 1500 зр., опираючись на тім, що первістна платня провізоричної посади була 1500 зр., а що додатки за директуру і належитість за мешканє числять ся окремо і не становлять части платнї, то він хоч дістав ту саму суму, що мав за часу своєї провізоричної посади, все така потерпів кривду, бо самої платнї дістав о 600 зр. менше. Позаяк сойм і краєва рада шкільна не увзгляднили сеї просьби Ґетліха і лише в дорозї ласки вимірили єму личний додаток 200 зр., то він видав краєвому видїлови яко управителеви шкільного фонду, процес о заплату згаданої різницї 600 зр. за лїта від 1876 р. і о плаченє єму на будуще 1500 зр. самої платнї. Державний трибунал, по переведеній устній розправі, видав вирок, котрим відкинув жалобу Ґетліха, рішаючи, що претенсія єго не має мериторичної основи.

Нещасні пригоди. В недїлю дня 14-ого с. м. по полудни 18-лїтний син війта Козака з Буцик коло Грималова позичив собі рушницї від господаря Вигурского та вибрав ся разом з своїм сердечним товаришом Затаньским в шувар на двірскім ставі на качки. Лише прийшли, показали ся качки, а Затаньскій, щоби нагнати близше до стрілу, пійшов в шувар. Заледви уйшов кілька кроків, стрільба Козака через неосторожність вистрілила і положила Затаньского на місци трупом. Козак перелякавшись утїк і до сего часу не віднайдено єго. — В Завадівцї в повітї підгаєцкім утопив ся в Золотій Липі нехотячи мелник Мартин Лотоцкій, занятий направою млина тамошного властителя дібр Хаїма Фаєрштайна. Тїло найдено в водї при млинї.

Першій гостинний виступ… і той не пощастив ся. Густав Кушик, челядник столярскій, придержав вчера при дверех костелї св. Антонія на Личаківскім у Львові якогось незнакомого мужчину в хвили, коли той, відорвавши одну засувку хотїв виважити двері до костела. Приарештований і підведений на поліцію враз з долотами, обценьками і иншими злодейскими приладами, подав з початку, що називає ся Франц Бинда, єсть підданим россійским, родом з Хенцина; хотїв дістати ся до костела, щоби "вичистити" скарбонки. Також казав, що утїк з Сибіри, з Рибна, повіта канівского а енисейскої ґубернії, куда були єго заслали, і через Сосновицї пepeїxaв до Нїмеччини а вчера вечером загостив до Львова. При ревізії найдено у него 8 зр. 56 кр. а в другій кишени мошонку, в котрій було 18 марок 90 феників пруских і 43½ копійки. На тїлї під білєм мав схованих 65 зр. а також пашпорт виданий хшанівским староством на имя Михайла Крамаржа, срібний годинник і инші дрібницї. З огляду на такій результат ревізії "артист" змінив свої первістні зізнаня і сказав, що був підданим австрійским, називав ся Ив. Катаржиньскій, родом з Нової Гори коло Хшанова; виеміґрував до Pocсiї і приняв тамошне підданьство. За злочини заслано єго на Сибір, а утїкаючи відтам, задержав ся в Сосновицях, обікрав властителя реставрації Дроздзи на 150 рублїв і виміняв их на австрійскі гроші в Кракові. Пашпорт украв якомусь там Крамаржови, запоївши єго в шинку. Розуміє ся, що і сих зізнань не можна уважати цїлком вірними. На всякій спосіб попав ся досить ориґінальний оказ міжнародного злодїя, що пошпотав ся при гостиннім виступі у Львові.

Зміна віроисповіданя. В сих днях перейде в громадї Надас комітату арадского на Угорщинї 1.400 осіб з віроисповіданя греко-всхідного на греко-католицке. Причиною зміни віроисповіданя має бути — як подають часописи невдоволенє громадян з священика.

Як ми переживаємо житє? Один статистик приглядав ся і студіював людске житє довші лїта і прийшов до таких результатів: пересїчний чoлoвiк жиє 50 лїт, то єго білянс представляє ся так: 6.000 днїв сну, 6.500 днїв працї, 800 проходів, 4.000 на всякі приємности [тут вже вчислені недїлї і свята], 1.500 днїв нa їду і питє, а 500 днїв на слабости. Підчас того часу зїдає такій чоловік 17.000 фунтів хлїба [около 8.500 бохонцїв], 16.000 фунтів різного мяса, 4.600 фунтів ярини, яєць і риби, а випє около 28.000 лїтрів води і инших нaпoїв. Тоті числа виглядають трохи неймовірні, а прецїнь мають они бути правдиві.

Дрібні вісти. Посїлість Дзвиняч в повітї турчаньскім купили від ґр. Никодима Потоцкого инжінєри Грегорій і Ґвальберт Зємбицкі за 200.000 зр. — Степень маґістрів формації одержали в львівскім університетї: Іос. Бертер, Григ. Крисько, Юл. Цукер, Меч. Левиньскій, Едв. Ґавшер [старшій], Едв. Ґавшер [молодшій], Володим. Сяркисевич, Юл. Прокеш, Тит Невядомскій і Кар. Штернберґ. — В недїлю 21-ого с. м. уряджує товариство друкарске "Ognisko" у Львові прогульку на "Пасїки" за рогачкою Личаківскою. Вступ від особи 20 кр. а білєт родинний на 4 особи 60 кр. — Село Гільче, сторожинецкого повіта, купив від Маріяна Вавжинкевича за 250.000 зр. Август Корчак Ґорайскій, член палати панів і голова галицких спілок для експльоатації нафти.

Дѣло