◦ ◦ ◦ ◦

Виїмковий стан у Львові. Дирекція поліції оголошує: На основі 8.§. закону з дня 5. мая 1869. р. Ч. 66. Д.п.п. Дирекція поліції заряджує що слідує: 1) Усякі збори в льокалях дозволені тільки за дозволом дирекції поліції. 2) Збирання на улицях і площах безумовно заборонене. 3) Шинки мають бути отворені тільки до 8. год., каварні і ресторани до 10. вечером. 4) Ходження по улицях міста по год. 11. вечером дозволене тільки за перепустками, яких видавання зарядить комендант міста і площі. 5) Усяке оружя за виїмком того, на якого ношення узискано дозвіл з боку дирекції поліції мусить бути безумовно зложене в Команді міста і площі.

За введенням превенційної цензури. Польські часописи доносять, що з огляду на положення є можливе заведення превенційної цензури на усіх областях, що находяться під польською владою.

Ревізія. В середу, дня 14. ц. м. вечером в друкарні Видавничої Спілки "Діло" відбулася ревізія. Шукали за якимись тайними відозвами, яких очевидно в друкарні не було.

Публичний запит. Запитуємо дотичні польські власти, яким правом і на якій основі "урядує" в будинку греко-католицької духовної семинарії т. зв. "Поґотовє народове" покликане в своїм часі до життя "Комітетом оброни народовей"? Як відомо, є се інституція чи орґанізація не затверджена ґенеральним делєґатом і не признана польськими військовими властями, а остає лиш під опікунчими крилами добре відомого п. Тадеуша Цєньского. Яке її призначення, про се двох думок бути не може. В сім вельми важкім часі коли не повинно бути місця на ніякі "поготовя" такої марки. Мимо сього, у вигіднім запіллю панове під командою Цєньского готовляться до геройських подвигів очевидно на безборонному населенню. Вже нині сотки трівожних вістей поширюється серед населення на тему найблищої діяльности тих панів з "Поґотовя народового". Тому питаємо дотичні власти, хто буде відповідати за діяльність "Поготовя" і чи ся власть буде рахувати своїми вчинки великих земельних власників у східній Галичині і їх матеріяльних чи ідейних офіціялістів?

З діяльности "Просвіти" в Ужгороді. При товаристві "Просвіта" в Ужгороді повстала музейна і бібліотечна комісія, якої завданням збирати все, що складається на живий образ нашого народу, його минувшину, культуру, духову творчість та його теперішні змагання до державної независимости. Ця комісія просить: а) присилати їй по два примірники всіх видавництв від початку, б) вписати її між ті інститути, яким постійно мається засилати всі пізнійші видавництва, в) присилати їй документи, знимки, історичні портрети (з написами коли зняті, кого представляють) як і все, що має музейну і бібліоґрафічну вартість, г) присилати їй чужинецьку пресу, яка поміщує статті або розвідки про українське життя взагалі, або про Підкарпатську Україну з окрема. Адреса: Музейна і бібліотечна Кoмісія Т-ва "Просвіта" в Ужгороді, монастир оо. Василіян. (Чехословацька Република Підкарпатська Україна).

Гідне наслідування. На заклик Тиберія Горобця церковне Брацтво дівчат в Заривинцях зложило 122 М. на направу гробів поляглих героїв у Львові і кличе дівоче брацтво в Переволоці, Озерянах і Петликівцях.

За що конфінують? Доносять нам, що бучацький староста конфінував українського священика о. Теодора Чубатого завідателя парохії Язловець за се, що в день Зелених Свят відправив панахиду на гробах українських жовнярів, котрі полягли в боях під Язлівцем.

Чи справді? "Rzeczpospolita" доносить, що українських полонених старшин увільнено з концентраційних таборів. Про полонених українських жовнірів нема там мови. Покищо нема потвердження цеї, будь що будь відрадної вістки.

І вязні з Віснічу відходять на фронт. Ґазета Вєчорна з 16. ц. м. доносить, що з відсиджуючих тяжкі кари вязнів у Віснічу сформовано 10 чет, які відбувають вже вправи, почім відійдуть на фронт.

Промоція п. Степана Біляка, канд. адвок. зі Львова, на доктора прав, відбудеться 16. ц. м. о 12. год. в пол. в авлі львівського університету (соймовий будинок).

Громадська думка