На остатнім засїданю исторично-філософічної секції Наук. товариства им. Шевченка дня 9 н. ст. с. м. прочитав проф. И. Матїїв огляд историчних статей і матеріялів в журналї "Кіевская Старина" за сей рік. Потім проф. М. Грушевскій відчитав вступні уваги до найдавнїйшої описи подільских замків [з 1494 р.] приготовані до "Записок''. На жаданє членів оповів проф. ГрушевскІй про свої подорожи в цїли розглядин археолоґічних до Звенигорода [коло Львова] і до села Чехів в повітї брідскім. Нові розкопки єго в Чехах показали сполученє при тім самім типі похороннім виробів камінних, бронзових і зелїзних. Ствердженє і виясненє сего явища потребує ще дальших розвідин на тім кладовищи. Що-до Звенигорода — то місцеві знахідки доводять ясно, що там був княжій стіл в XI.—XII. віку. [Як відомо, справа ся стоїть неясно, бо тепер истнує кілька Звенигородів.]
Испит в дївочім институтї Василіянок в Яворові відбув ся 9-ого н. ст. липня. Монастирску церков і велику салю, в котрій відбував ся испит прибрано цвітами. Крил. Войтович з Перемишля відправив в сослуженю двох діяконів торжественну литургію при гармонійнім співі хору институток. По литургії зібрались институтки, учителскій персонал і гостї в великій сали. Почестні міця заняли: крилошане Войтович яко епископскій відпоручник, ц. к. староста п. Невядомскій яко представитель окружної шкільної ради, дальше прокуратор монастиря, о. Телеп і настоятелька монастиря игуменя Онисима Чарник. На испитї явило ся все місцеве духовенство і многі з cвітcкoї интеліґенції. По відспіваню молитви "Царю небесний" почав ся испит з реліґії [з других предметів не испитовано] а відтак пійшли деклямації в язиках: рускім, польскім, нїмецкім і францускім, гра на фортепянї і спів. Виставлені були задачі писменні і ручні роботи институток.
Новий варстат ткацкій в Мостах великих. Краєва комісія промислова застановляла ся на послїднім засїданю над справою піднесеня домового промислу ткацкого в Мостах великих і околици. В засадї порішено: уповажнити секцію адміністраційну до переведеня переговорів в цїли утвореня наукового варстату ткацкого в Мостах великих.
Огнї. В Пісках повіта львівского згоріло 11-ого с. м. 12 господарств; шкода 9180 зр. з того 3600 зр. убезпечених. Причиною огню були дїти полишені без догляду в хатї Ивана Кузя.
Сумна пригода лучила ся сими днями секретареви староства в Лїську Острушкови. Мав він в cвoїм городї горох, котрий обїдали воробцї, а хотячи их наполохати cтpiлив з дубелтівки набитої шротом в горох, не допускаючи щоби під ту хвилю був там хто з людей. Тимчасом по вистрілї дав ся чути переразливий крик і п. Острушко прибігши побачив, що пocтpiвив в живіт свою власну 8-лїтну донечку, котра як-раз рвала собі горох. Візвані лїкарі не зробили вітцеви богато надїї на виратованє дитини.
Еміґраційний рух мав — як доносять "Галичанинови" — проявитись сильно також уже в Тернопільщинї. До Бразилії виїхало доси ще не богато людей, але староство в Тернополи облягають товпи селян, просячи о виданє пашпортів.
Дотепний злодїй. До мешканя зарібника Ивана Лесяка при улици Майзельса у Львові, зайшов вчера рано Христоф Тичиньскій, щоби винаймити мешканє. Розглянувши ся добре по хатї, попросив жінку Лесяка, щоби пішла з ним до каси ощадности, бо він хоче відобрати там гроші і дати їй зараз завдаток. Женщина послухала, а Тичинскій війшов до каси та вeлїв їй ждати перед входом. Вистоявши до 10-ої години надармо перед дверми каси, вернула Лесякова домів і застала двері мешканя виломані, а всї річи мужа украдені. Поліція дізнавши ся о мешканю любовницї Тичиньского, Йосифи Бєняк під ч. 17 при улици Коперника, засїла ся там а прихопила Тичиньского, як вертав з міста, накупивши за гроші з проданих piчей повний кіш ковбас, булок і фляшку горівки. В арештованім злодїю пізнано дезертира 30-ого полку піхоти, що утїк 30-ого червня з арешту на цитадели.
В справі допущеня жінок до студій університетских. Угорскій міністер просвіти удав ся до колєґії професорів університету в Будапештї з запитанєм: чи колєґія узнає за можливе допустити жінок на виклади університетскі? Видїл медичний і філософічний, котрі найбільше заняли ся сим питанєм, заявили, що годять ся. На се згодив ся також сенат університетскій і рішенє в сїй справі предложив сенат міністерству просвіти.
Дрібні вісти. Цїсар дарував для погорілцїв в Глинянах 2000 зр. запомоги. — В Лїську позбавив себе житя 80-лїтний старец Іосиф Храпко, пробиваючи собі живіт ножем; причиною самоубійства мала бути невилїчима недуга. — Засудженого на кару смерти судом присяжних в Сяноцї селянина Вінкентія Палаша за убійство жінка помилував цїсар, отже кару смерти змінено до дожизнену вязницю. — Невислїджені доси злодїї обікрали сими днями мешканє латинского пробоща в Ланцутї, забравши 211 зр. готівкою і 11 векслїв виставлених на позичку грошей церковних. — Бувшій адютант цїсаря Франц-Йосифа ґр. О' Доннел, котрий 18-ого лютого 1853 р. спас цїсареви житє перед атентатом кравецкого челядника Лібені умер сими днями.
Дѣло
17.07.1895